Кальян Леонід Петрович — Енциклопедія Сучасної України

Кальян Леонід Петрович

КАЛЬЯ́Н Леонід Петрович (17. 03. 1917, м. Мелітополь, нині Запоріз. обл. – 20. 06. 1991, Київ) – військовик. Герой Рад. Союзу (1943). Учасник 2-ї світ. війни. Держ. та бойові нагороди. В армії від 1937. Закін. Качин. військ. авіац. школу пілотів побл. Севастополя (1938). На фронті від листопада 1941. Відзначився як ком-р ескадрильї 573-го винищувал. авіац. полку 101-ї винищувал. авіац. дивізії 12 березня 1943 під час повітр. бою у р-ні залізн. ст. Валуйки Бєлгород. обл. (РФ), особисто збив 2 і у групі 7 літаків ворога. Після війни продовжив службу у ВПС. Від 1953 – підполковник у запасі. Мешкав і працював у Києві.

П. Д. Пиріг

Статтю оновлено: 2012

Покликання на статтю
П. Д. Пиріг . Кальян Леонід Петрович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=10757 (дата звернення: 21.06.2021)