Калюжна Ірина Миколаївна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Калюжна Ірина Миколаївна

КАЛЮ́ЖНА Ірина Миколаївна (22. 12. 1975, Харків) – живописець. Чл. НСХУ (2010). Закін. Харків. академію дизайну і мист-в (2005; викл. В. Ганоцький, В. Сизиков, В. Чаус). На твор. роботі. Учасниця міських, обл., всеукр., міжнар. худож. виставок від 1999. Персон. – у Москві (2003), Харкові (2006, 2009, 2011–12), Києві (2008–09, 2011). Осн. галузі – станк. і монум. живопис. Виконує пейзажі, портрети та жанр. картини у реаліст. манері, застосовує імпресіоніст. засоби худож. виразності, елементи символізму та знаковості. У роботах прагне втілити образи краси й досконалості душі та тіла. Використовує техніки a la prima, лесирування; поєднує колірні плями, контури силуетів, тонкі колорист. нюанси, об’ємне моделювання форми.

Тв.: «Мадонна» (2003), «Кучеряві хмари» (2005), «Оранжева сієста» (2006), «Венеціанський міст», «Серед сірих каменів», «Палацові пальми» (усі – 2007), «Венеція», «Старе подвір’я», «Самотні», «Червоне і чорне» (усі – 2008), «Тихий ранок», «Канарійські кораблики», «Каньйони Бахчисарая», «Сонячний будинок», «Золото осені», «Старий парк», «Банановий ранок», диптих «Корида», триптих «Паризька кав’ярня» (усі – 2009), «Оленка», «Романтика старовини», «Пристрасть», «Відображення. Яхти» (усі – 2010), «Дзеркало» (2011); серія «Оголені почуття» (2010).

Літ.: Пономаренко М. У перспективі творчого розвитку: Ірина Калюжна // ОМ. 2012. № 1–2.

О. С. Кашшай

Стаття оновлена: 2012