Калюжний Анатолій Гаврилович — Енциклопедія Сучасної України

Калюжний Анатолій Гаврилович

КАЛЮ́ЖНИЙ Анатолій Гаврилович (02. 05. 1946, м. Лебедин Сум. обл.) – майстер художньої кераміки. Чоловік О. Калюжної. Чл. СХ РФ (1980). Закін. Одес. художнє уч-ще (1971; викл. Д. Єгоров). Відтоді працював ст. скульптором модел. лаб. Владивостоц. фарфор. з-ду (РФ). Розробляв зразки керам. посуду для серій. вироб-ва. Від 1981 – на твор. роботі. Учасник міських, зонал., всерос., зарубіж. мист. виставок від 1973. Персон. – у Владивостоці (2000–08). Створює чайники різноманіт. форм та образів, наділяючи їх характер. рисами відомих особистостей. Для творчості К. характерні простота форм і задуму. Окремі роботи зберігаються у Всерос. музеї декор.-ужитк. та нар. мист-ва (Москва), Іркут. і Далекосхід. (Хабаровськ) ХМ, Примор. картин. галереї та об’єднаному музеї (обидва – Владивосток), Музеї образотвор. мист-в (м. Комсомольськ-на-Амурі; усі – РФ).

Тв.: оформлення Ін-тів географії та автоматики Далекосхід. відділ. РАН (1980-і рр.; бл. 1 тис. розеток та кахлів), підзем. переходів (1985), кафе «Нептун», магазину «Океан», арки на честь цесаревича Миколи (2003; усі – співавт., Владивосток); чайники – «Хатина», «Спогад про Україну. Криниця» (обидва – 2000); серія «Філософія чайників. Політичні лідери радянської перебудови» (2006); набір посуду «Юність БАМу» (1979); серії – «Слуги народу», «Бермудський трикутник» (обидві – 2002), «Майстер», «Від Москви до Токіо» (обидві – 2006); «Автопортрет» (2006).

Літ.: Калюжный Анатолий Гаврилович // Изобразит. искусство РФ. Дальний Восток. Москва, 2012.

Статтю оновлено: 2012
Цитувати статтю
В. А. Чорномаз . Калюжний Анатолій Гаврилович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=10769 (дата звернення: 04.03.2021).