Калюжний Олексій Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Калюжний Олексій Васильович

КАЛЮ́ЖНИЙ Олексій Васильович (1896, за ін. даними – 1899, Чернігів – 04. 03. 1938, похов. у с-щі Нова Ухтарка, Комі АРСР, нині Респ. Комі, РФ) – кінооператор. Викладав 1923–24 на ф-ті кіно Київ. муз.-драм. ін-ту, водночас працював оператором кінохроніки Київ. обл. відділу Всеукр. фотокіноупр. Від 1925 – оператор Одес. кінофабрики. Викладав в Одес. технікумі кінематографії на відділ. кінотехніки. Від 1930 – у Москві. Невдовзі заарешт. і засудж., звільн. 1934. Запрошений кінооператором О. Гальперіним викладати у Вищий ін-т кінематографії. Звинувач. у формалізмі і заарешт. удруге в грудні 1937. Засудж. 2 січня 1938 до розстрілу «трійкою» НКВС Архангел. обл. (РФ). Автор підручника з оператор. майстерності (рукопис не зберігся). Зняв фільми: «Підозрілий багаж» (1926), «Напередодні» (1928; обидва – реж. Г. Грічер-Черіковер), «Синій пакет» (1926), «Кармалюк» (1931; обидва – реж. Ф. Лопатинський), «Беня Крик» (1927, реж. В. Вільнер), «Злива» (1928, реж. І. Кавалерідзе), «Мертва петля» (1929, реж. О. Перегуда), «Право на жінку» (1930, співавт., реж. О. Каплер), «Манометр-2» (1931, реж. А. Ромм).

В. В. Костроменко

Стаття оновлена: 2012