Калюжний Олексій Васильович

КАЛЮ́ЖНИЙ Олексій Васильович (1896, за ін. даними — 1899, Чернігів — 04. 03. 1938, похов. у с-щі Нова Ухтарка, Комі АРСР, нині Респ. Комі, РФ) — кіно­оператор. Викладав 1923–24 на факультеті кіно Київ. муз.-драм. ін­ституту, водночас працював оператором кінохроніки Київ. обл. від­ділу Всеукр. фотокіноупр. Від 1925 — оператор Одес. кінофабрики. Викладав в Одес. технікумі кінемато­графії на від­діл. кінотехніки. Від 1930 — у Москві. Не­вдовзі заарешт. і засудж., звільн. 1934. За­прошений кіно­оператором О. Гальперіним викладати у Вищий ін­ститут кінемато­графії. Звинувач. у формалізмі і заарешт. удруге в грудні 1937. Засудж. 2 січня 1938 до роз­стрілу «трійкою» НКВС Архангел. обл. (РФ). Автор під­ручника з оператор. майстерності (рукопис не зберігся). Зняв фільми: «Пі­до­зрілий багаж» (1926), «Напередодні» (1928; обидва — реж. Г. Грічер-Черіковер), «Синій пакет» (1926), «Кармалюк» (1931; обидва — реж. Ф. Лопатинський), «Беня Крик» (1927, реж. В. Вільнер), «Злива» (1928, реж. І. Кавалерідзе), «Мертва петля» (1929, реж. О. Пере­гуда), «Право на жінку» (1930, спів­авт., реж. О. Каплер), «Манометр-2» (1931, реж. А. Ромм).

Завантажити статтю