Камель-Мандзюкова Ольга Василівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Камель-Мандзюкова Ольга Василівна

КАМЕ́ЛЬ-МАНДЗЮКО́ВА Ольга Василівна (08. 06. 1944, с. Кошельово, нині Кошелеве Хуст. р-ну Закарп. обл.) – україніст. 1960 емігрувала до Чехословаччини. Закін. Карловий ун-т у Празі (1966), де україністику викладали як одну із славістич. дисциплін на філос. ф-ті (навч. у М. Затовканюка та К. Ґеника-Березовського). У студент. роки співпрацювала з укр. відділ. АН Чехословаччини, під кер-вом дир. Ін-ту слов’ян. мов і літ-р А. Куримського брала участь у підготовці «Чесько-українського словника» та довідників із укр. тематики. 1968 переїхала до Парижа, вивчала франц. мову в Сорбонні. Від 1970 – у Нац. ін-ті сх. мов і цивілізацій (Париж): 1999–2012 – зав. каф. україністики. 1990 захистила дис. «Український театр в другій половині XIX ст.», 1999 здобула доктор. габілітацію. Серед її учнів – працівники дипломат. і культур. представництв, вид-в, турист. агенцій, літературознавці та мовознавці, перекладачі. Бере активну участь у діяльності Наук. центру сх.-слов’ян. досліджень.

Пр.: La dénonciation du totalitarisme dans l’oeuvre d’Ivan Bahriany. 1993; Thèmes et personnages cosaques dans le théâtre ukrainien. 1995; La famine en Ukraine dans le roman «le Prince Jaune» de Vasyl’ Barka. 1996; Les’ Kourbas – créateur du théâtre moderne ukrainien. 2001; Le concept de l’absurde dans le théâtre de Mykola Koulich. 2002; Nicolas Gogol – homme de théâtre. Entre l’Ukraine et la Russie. 2009.

Т. С. Кілессо-Контан

Стаття оновлена: 2012