Каменецький Олександр Петрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Каменецький Олександр Петрович

КАМЕНЕ́ЦЬКИЙ Олександр Петрович (05. 03. 1902, м. Тирасполь, нині Молдова – 13. 02. 1987, Харків) – композитор, диригент. Чл. СКУ. Закін. Ленінгр. муз. технікум (нині С.-Петербург, 1931; кл. диригування). Працював диригентом та зав. муз. частини Молд. муз.-драм. театру (1939–41, 1945–57), диригентом ансамблю нар. танцю «Жок» (1957–62; обидва – Кишинів). Від 1962 – на твор. роботі у Кишиневі, від 1977 – у Харкові.

Тв.: вокал.-симф. – балада для мецо-сопрано та симф. оркестру «Говорить мати» (1957), поема для мішаного хору та симф. оркестру «Дзвін Хіросіми» (1977); для симф. оркестру – «Молдавський ескіз» (1935), «Балетна сюїта» (1952), «Поема» (1963, присвяч. жертвам Освенціму), увертюра «Квітни, моя Молдавія» (1965), «Фантастичні танці» (1973), «Симфонічні мініатюри» (1975), поеми «Легенда» та «Прелюд» (1977), «Ноктюрн» (1978); для скрипки з оркестром – «Молдавські наспіви» (1976); для труби з ансамблем – «Пісня любові та радості» (1966); для тромбона та фортепіано – «Фантазія»; для духового оркестру – «Молдавська сюїта» (1966); хори; обробки нар. танців.

Н. Ю. Калачова

Стаття оновлена: 2012