Каменецький Юліан - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Каменецький Юліан

КАМЕНЕ́ЦЬКИЙ Юліан (04. 12. 1892, с. Маріямпіль, нині Маринопіль Галиц. р-ну Івано-Фр. обл. – 08. 10. 1973, м. Стоктон, шт. Каліфорнія, США) – історик, громадський діяч. Батько Леоніда та Ігоря Каменецьких. Учасник Визв. змагань 1917–21. Студіював історію у Львів. та Кам’янець-Поділ. (нині Хмельн. обл.) ун-тах, закін. Карлів ун-т у Празі (1923). Викладав у г-зіях міст Яворів (нині Львів. обл.) та Рогатин (нині Івано-Фр. обл., 1922–41). Засн. протиалкогол. і протинікотин. т-ва «Відродження» у м. Рогатин, співред. однойм. місячника (1928–39). Створив Т-во охорони воєн. могил. Актив. діяч Пласту. Автор брошури «На роздоріжжі: Пити чи не пити» (1939). Під час 2-ї світ. війни учителював у Станіславові (нині Івано-Франківськ). Емігрував до Австрії. Від 1944 – проф. укр. г-зії у м. Зальцбурґ. Від 1949 – у США. Співзасн. Укр. нац. музею у м. Чикаґо (шт. Іллінойс). Написав ст. «Музей-архів в Чікаго» («Українське життя», 1957, 7 грудня). Брав участь у діяльності осередку НТШ, заснував та очолював Пластову станицю. Переїхав до м. Сан-Франциско, де редагував «Дружні листи». Чл. Укр. істор. т-ва (1967). Співпрацював із ж. «Український історик», на замовлення його гол. ред. Л. Винара переклав одне з найважливіших джерел історії ранньої укр. козаччини – «Diarium des Erich Lassota von Steblow» («Щоденник Еріха Ляссоти фон Стеблау»).

Літ.: Винар Л. Юліян Каменецький // УІ. 1982–83. Ч. 3–4.

М. М. Романюк

Стаття оновлена: 2012