Каменєв Лев Борисович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Каменєв Лев Борисович

КА́МЕНЄВ Лев Борисович (справж. – Розенфельд; 06(18). 07. 1883, Москва – 25. 08. 1936, там само) – більшовицький і радянський діяч. Від 1901 навч. у Моск. ун-ті. У тому ж році вступив до РСДРП. У березні 1902 заарешт. за участь у студент. демонстрації та висланий під нагляд поліції у Тифліс (нині Тбілісі), восени емігрував за кордон. 1903 приєднався до більшовиків і повернувся до Росії. Вів активну рев. агітацію, вміщував публікації у більшов. періодиці, на поч. 1914 очолив ред. г. «Правда». 4 листопада того ж року заарешт., у лютому 1915 засудж. до заслання у Сибір. Звільнений після Лютн. революції 1917, ввійшов до президії Петрогр. ради робітн. депутатів (нині С.-Петербург). На засіданні ЦК РСДРП(б) у жовтні 1917 голосував проти зброй. повстання, яке вважав передчасним. Разом із Г. Зінов’євим надрукував у г. «Новая жизнь» листа з протестом проти рішення про збройне повстання. Брав участь у Брест. переговорах 1918. У тому ж році признач. послом у Францію, однак франц. уряд не визнав його повноважень. 1918–26 – голова Моск. ради. Водночас 1919 – надзвич. уповноважений Ради оборони на Пд. фронті (домовився із Н. Махном про спільну боротьбу проти білогвардійців); від 1922 – заст. голови Раднаркому й Ради праці та оборони СРСР (1924–26 її голова). 1922–24 разом із Г. Зінов’євим і Й. Сталіним виступав проти Л. Троцького (пропонував запровадити посаду ген. секр. ЦК і обрати на цю посаду Й. Сталіна), 1925–27 разом із Г. Зінов’євим і Л. Троцьким – проти Й. Сталіна (звинувачував його у вождизмі й намаганні узурпувати владу). 1927 виключений із партії, 1928 відновлений (засудив свої опозиц. дії). Від 1929 – голова Гол. концесій. ком-ту при Раднаркомі СРСР. 1932 знову виключений із партії у зв’язку зі справою М. Рютіна, 1933 відновлений. Від 1920 очолював підготовку вид. зібрання творів В. Леніна, 1923 став організатором і дир. Ін-ту В. Леніна при ЦК РКП(б), також був засн. і першим дир. Ін-ту світ. літ-ри при ЦВК СРСР, працював дир. вид-ва «Академія». У грудні 1934, після вбивства С. Кірова, заарешт., 1935 у справі Моск. центру засудж. до 5-ти р. ув’язнення, 27 червня 1935 у справі Кремлів. б-ки й комендатури Кремля – до 10-ти р. ув’язнення, 24 серпня 1936 у справі Антирад. об’єднаного троцькіст.-зінов’єв. центру – до розстрілу. Реабіліт. 1988.

Літ.: О так называемом «Антисоветском объединенном троцкистско-зиновьевском центре» // Изв. ЦК КПСС. 1989. № 8; Реабилитация. Политические процессы 30–50-х годов. Москва, 1991.

Ю. І. Шаповал

Стаття оновлена: 2012