Каменобродський Адольф - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Каменобродський Адольф

КАМЕНОБРО́ДСЬКИЙ Адольф (20. 01. 1871, Відень – 19. 11. 1946, м. Вроцлав, Польща) – архітектор. Син Альфреда, брат Казімєжа-Норберта Каменобродських. Навч. у Політех. школі у Львові (1889–94). Від 1899 працював у Львові на посаді архітектора Крайового відділу, виконував за його дорученням типові проекти різних споруд, зокрема шпиталів і шкіл. У 1920–30-х рр. – інж. відділу самоврядування Львів. міськради, у цей період творив переважно у стилі функціоналізму. Під час 2-ї світ. війни виїхав у Польщу. Серед реаліз. проектів у Львові – добудова спорт. залу т-ва «Сокіл» на Цетнерівці (1906), ф-ка молоч. продуктів на вул. Польна (нині Героїв УПА), № 25 (1904), бічне крило (1907–08; обидва – у співавт. з батьком) на вул. А. Міцкевича (нині Листопадового Чину) Галиц. крайового сейму, 2 корпуси психіатр. лікарні на вул. Кульпарківська, житл. будинок Й. Томіцького на вул. Вулецька (нині Акад. Сахарова; усі – 1920-і рр.), центр. ангар трамвай. депо на вул. Пелчинська (нині Д. Вітовського; 1926–27), санаторій для хворих на туберкульоз (нині лікарня «Охматдит») на вул. Куркова (нині М. Лисенка), № 31 (1927–29, у співавт. з братом). Спільно з М. Улямом за проектом Т. Пісевича збудував г-зію ім. королеви Ядвіґи (нині львів. середня школа № 27) на розі вул. Ю. Дверницького (нині І. Свєнціцького) та Снопківська (кін. 1920-х рр.). Брав участь в архіт. конкурсах на спорудження у Львові будинку Дирекції залізниці (1894, 2-а премія; 1911, відзнака), Торг.-пром. палати (1906, у співавт. з В. Клімчаком, 2-а премія), ратуші (1907, відзнака), Кредит. т-ва землевласників (1910, 2-а премія).

Ю. О. Бірюльов

Стаття оновлена: 2012