Кримський академічний російський драматичний театр ім. Горького - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кримський академічний російський драматичний театр ім. Горького

КРИ́МСЬКИЙ АКАДЕМІ́ЧНИЙ РОСІ́ЙСЬКИЙ ДРАМАТИ́ЧНИЙ ТЕА́ТР ім. М. Горького Засн. 1821 у Сімферополі з ініціативи моск. купця Волкова. Від 1888 – Сімфероп. дворян. театр, від 1911 – Театр. Таврій. дворянства (збудовано нове при­міщення за проектом арх. О. Бе­кетова, поставлено оперу «Жит­тя за царя» М. Глінки). 1920 – 1-й Рад. театр, 1921–31, 1945 – Крим. держ. драм. театр, від 1932 – ім. М. Горького, 1933–41 – Крим. держ. театр, 1942–44 – Сімфероп. рос. театр драми і комедії, 1946–54 – Крим. обл. драм. театр, 1954–57 – Крим. драм. театр, 1958–68 – рос., 1969–78 – держ., від 1979 – сучасна назва.

У репертуарі – «Вишневий сад» (1919, 1934), «Дядя Ваня» (1980, 2011) А. Чехова, «Любов Ярова» К. Тре­ньова (1927), «Єгор Буличов та інші» (1933), «Старий» (1950) М. Горького, «Цар Федір Іоаннович» О. Толстого (1972, 1995), «Версія» О. Штейна (1976), «Мас­карад» М. Лермонтова (1979, 2003), «Майстер і Маргарита» за М. Булгаковим (1981, 1997), «Новосілля у старому домі» О. Крав­цова (1985), «Дім божевільних» Е. Скарпетти, «Річард III» В. Шекспіра (обидві – 1992), «Ко­ролівські ігри» (1997), «Поминальна молитва» (1999), «Забути Герострата» (2013) Г. Горіна, «Ревізор» М. Гоголя (1999), «Діти Ванюшина» С. Найдьонова (2001), «Вовки та вівці» (2003), «Дохідне місце» (2012) О. Островського, «Розкішні жінки» за Н. Демчик (диплом Міжнар. театр. фестивалю, м. Брянськ, РФ, 2009), «Одруження Андрюші» за О. Островським, М. Соловйовим (обидві – 2009), «Ці вільні метелики» Л. Ґерша, «Лихо з ро­зуму» О. Грибоєдова, «Учитель танців» (усі – 2010), «Собака на сіні» (2011) Лопе де Веґи, «Варшавська мелодія» Л. Зоріна (2012), «Гніздо глухаря» В. Ро­­зова (2013).

Також показують вистави для дітей: «Попелюшка» (1997), «Нові пригоди Червоної Шапочки» (2002) Є. Швар­ца, «Про Федота-стрільця, відважного молодця» Л. Філатова (2004), «Дюймовочка» за Г.-К. Ан­дерсеном (2008), «Нечувані гос­ті» А. Новикової, «Горбоконик» за П. Єршовим (обидві – 2012).

Під час 2-ї світ. війни створ. підпіл. групу на чолі з гол. художни­ком М. Баришевим і актрисою О. Перегонець, які врятували будівлю театру від знищення ціною влас. життів (1973 їх подвигу присвяч. виставу «Вони були акто­рами» В. Орлова, Г. Натансона; Держ. премія СРСР, 1977). На сце­ні театру наприкінці 19 – на поч. 20 ст. виступали брати Адельгейми, П. Гайдебуров, М. Іванов-Козельський, В. Коміссаржевсь­ка, М. Кропивницький, М. На­зва­нов, Ф. Раневська, М. Царьов, М. Щепкін. У різні роки у трупі працювали: В. Аносов, Л. Бойко, О. Голобородько, В. Денщи­ков, В. Злокович, С. Золотько, Є. Капітонов, В. Кондратьєв, Ю. Максимов, М. Мартон, М. Мо­щенський, Є. Сергєєва, Є. Тарасов, В. Шитовалов.

Нині серед акторів: І. Аносова, А. Бондаренко, І. Бондзик, О. Кожейкіна, В. Крючков, С. Кучеренко, Н. Малигіна, В. Мілієнко, Л. Могильова, В. Навроцький, Т. Пав­лова, О. Транькова, Л. Федорова, Л. Юрова, В. Юрченко, С. Ющук. У різний час театр очолювали: дир. – М. Ізраїловський, Є. Фран­чук; гол. реж. – В. Оглоблин, В. Ти­мошин, Ю. Ятковський; зав. муз. частини – І. Дунаєвський, І. Ро­зентур; гол. художники – Ю. Суракевич, К. Чемеков, М. Янковський. Нині дир. – О. Єрмачков (від 2012); худож. кер. – А. Новиков (від 1990; у 1972–90 – гол. реж.–дир.); гол. художник – В. Новиков (від 2002). Від 1993 у структурі колективу працюють ТЮГ, від 1996 – театр сучас. балету. 1995 при закладі відкрито ВНЗ – Держ. школу-студію.

Літ.: Новикова М. Крым театраль­ный. Сф., 1961; Алексеева Е. Полуостров Крым. От Чехова до Горького и обратно // ЭС. 2001, апр.; Касьяненко Л. Храм Мельпомены. Сф., 2007; Її ж. Храм Мельпомены-2. Сф., 2010.

Л. Г. Касьяненко

Статтю оновлено: 2014