Каменський Степан Тимофійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Каменський Степан Тимофійович

КАМЕ́НСЬКИЙ Степан Тимофійович (24. 12. 1880(05. 01. 1881), Миколаїв – 22. 04. 1946, Одеса) – фахівець у галузі суднобудування, живописець. Брат Ф. Камінського (Каменського). Проф. (1935). Закін. С.-Петербур. політех. ін-т (1908). Відтоді працював на з-ді «Наваль» (Миколаїв): 1908–09 побудував серію мінних крейсерів; 1909 – пом. будівника та актив. учасник розроблення робочих креслень першого у світі підвод. мінного загороджувача «Краб» конструкції М. Нальотова. Від 1909 жив і працював в Одесі: 1909–19 – у торг. порту, одночасно – в Адміралтействі, Рос. т-ві пароплавства та торгівлі, на судноремонт. з-ді № 1 (1923–24 – дир.). 1920 – викл. курсів з підготовки техніків шляхів сполучення. 1924–28 – гол. інж. Чорномор.-Азов. пароплавства. 1928–32 репрес., відбував ув’язнення на Соловец. о-вах. Після звільнення повернувся в Одесу. Від 1932 – ст. інж. Чорномор. басейну. За сумісн. від 1921 – проф., декан суднобуд. ф-ту, 1944–46 – проф., зав. каф., декан судномех. ф-ту Одес. політех. ін-ту; від 1932 – викл. каф. арх-ри і проектування, 1934–41 – організатор та зав. каф. судноремонту Одес. ін-ту інж. водного транспорту. Наук. дослідж.: суднобудування (технологія суднобудування, судноремонт), навігація. Автор низки посібників, зокрема «Постройка судов» (1928), «Внутреннее устройство морских судов» (1935), «Конструкция корпуса морских судов» (1939), «Освидетельствование и ремонт корпуса судов» (1940), «Технология судостроения» (1941; 1944; усі – Москва). Брав уроки живопису в К. Костанді (1910-і рр.). Чл. Т-ва ім. К. Костанді (1923). Учасник виставок Т-ва пд.-рос. художників (1918), Т-ва ім. К. Костанді (1924–28), респ. (від 1927), обл. (від 1934, 1938, 1940), «Salonul Oficial» (Одеса, 1942–43). Упродовж 1934–41 та 1944–46 проводив персон. виставки в Одес. ін-ті інж. водного транспорту.

Літ.: Залесский Н. А. «Краб» – первый в мире подводный заградитель. Ленинград, 1988; Художественное общество им. К. К. Костанди: Каталог выставки. О., 2003.

А. Ф. Мошнянський

Стаття оновлена: 2012