Камєнні — Енциклопедія Сучасної України

Камєнні

КАМЄННІ́ – графіки, батько й син. Микола Іванович (28. 12. 1924, с. Новоустинівка Устинів. р-ну, нині Кіровогр. обл. – 02. 05. 2009, Харків). Чл. НСХУ (1968). Закін. Харків. худож. ін-т (1957; викл. Г. Бондаренко, В. Мироненко, В. Селезньов). Від 1963 – викл. Харків. худож.-пром. ін-ту. Учасник всеукр., всесоюз. і зарубіж. мист. виставок від 1965. Персон. – у Таллінні, Харкові, Києві (усі – 1971–73). Осн. галузі – станк., книжк. і пром. графіка; техніки: гравюра на лінолеумі, акварель. Створював рекламні плакати, товарні знаки, іл. до кн. («Про мою любов» М. Заїки, Х., 1959); станк. графічні роботи: «Ми – червона кавалерія», «Йшов загін по берегу», «Побачення» (співавт.; усі – 1967), «Комсомольці 20-х років» (1968, у співавт. із В. Гольбою), «Каховка, Каховка», «І до нас прийшла на фронт весна» (обидва – 1971), «Рідний Харків» (1975), «Тривога» (1984), «Зимовий етюд» (1987), «Весняна оранка» (1988), «Осінні турботи», «Новобудова», «Місто Харків» (усі – 1989), «Ой у полі жито» (1990-і рр.). Сергій Миколайович (29. 05. 1959, Харків). Чл. НСХУ (1988). Закін. Харків. худож.-пром. ін-т (1983; викл. С. Бесєдін, В. Ненадо). Працював у Харків. молодіж. центрі арх-ри та дизайну «Зодчий» (від 1988). Учасник всеукр., всесоюз. мист. виставок від 1983. Виїхав за кордон.

О. Й. Денисенко

Статтю оновлено: 2012

Покликання на статтю
О. Й. Денисенко . Камєнні // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=10864 (дата звернення: 14.05.2021)