Камишний Юрій Костянтинович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Камишний Юрій Костянтинович

КАМИ́ШНИЙ Юрій Костянтинович (25. 04. 1962, Житомир) – живописець і графік. Син К. Камишного. Нар. художник України (2016). Обл. премія ім. Лесі Українки (2001), міжнар. премія ім. М. Реріха (2006), всеукр. премія ім. І. Огієнка (2008). Чл. НСХУ (1992). Закін. Одес. художнє уч-ще (1982; викл. В. Власов, К. Філатов). Працював у Житомир. орг-ції НСХУ (1980–2005). На твор. роботі. Учасник вітчизн. і зарубіж. мист. виставок та пленерів від 1986. Персон. – у Житомирі (1990, 1992, 1996–97, 2000, 2003, 2006–10), Києві (2005–06, 2008–09), Львові, Москві (обидві – 2005), Одесі (2006–09), м. Новоград-Волинський (Житомир. обл., 2008). Створює переважно пейзажі та натюрморти, поєднуючи реалізм з етнокультур. пластом. Окремі роботи зберігаються у Музеї космонавтики ім. С. Корольова (Житомир), Літ.-мемор. музеї Лесі Українки (м. Новоград-Волинський), Львів. галереї мист-в, Одес. музеї ім. М. Реріха.

Тв.: «Натюрморт із фруктами» (1985), «Натюрморт з осою» (1989), «З бабусиних долонь. Осінь» (1991), «Земля і Небо» (1994), «Натюрморт з абрикосом» (1995), «Літо стрекоче» (1996), «Узимку» (1998), «Вечір» (1999), «Бабусині вишні» (2000), «Жовтий світ» (2001), «Я теж україночка» (2004), «Сніг на коси» (2005), «Не запрошена у вирій», «Ті, що за нас несуть хрест» (обидва – 2008), «Знак двох» (2009), «Молитва за незігрітих» (2010).

Літ.: Вишневецька І. Реалізм без берегів // Вітчизна. 2001. № 11–12; Величко І. А. Житомирські села в історії та мистецтві Юрія Камишного. Ж., 2005; Юрій Камишний: Альбом. К., 2006.

І. О. Вишневецька

Стаття оновлена: 2016