Камінський Василь Якович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Камінський Василь Якович

КАМІ́НСЬКИЙ Василь Якович (29. 12. 1899 (11. 01. 1900), с. Петроострів Херсон. губ., нині Новомиргород. р-ну Кіровогр. обл. – після 1941, ст. Майгуба Карел. обл., РФ) – історик, архівіст. Учень О. Оглоблина. Закін. Новобуз. учител. семінарію (нині Микол. обл., 1920), Київ. ІНО (1924). У 1925–28 – асп. Н.-д. каф. історії України при ВУАН під кер-вом М. Грушевського; водночас 1926–32 – доц., проф. Київ. вет.-зоотех. ін-ту й ІНО; 1929–32 – дир. Київ. обл. істор. архіву. Від 1933 – нач. політвідділу Могилів-Поділ. (Вінн. обл.) МТС, від 1936 – 2-й секр. Староушиц. (нині Кам’янець-Поділ. р-ну Хмельн. обл.) райпарткому. Досліджував соц.-екон. історію України 19 ст. Автор праці «До історії реформи 1861 року на Поділлі» // «Студії з історії України Науково-дослідчої катедри історії України у Київі» (1926, т. 1). 2 жовтня 1937 заарешт., засудж. до 5-ти р. виправно-труд. таборів. Реабіліт. 1958.

Літ.: Юркова О. Діяльність науково-дослідної кафедри історії України М. С. Грушевського (1924–1930 рр.). К., 1999.

І. В. Верба

Стаття оновлена: 2012