Кримський Володимир - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кримський Володимир

КРИ́МСЬКИЙ Володимир (справж. – Білинський; 24. 12. 1919, м. Чортків, нині Терноп. обл. – 1996, м. Він­­ніпеґ, провінція Манітоба, Канада) – письменник, лікар, громадський діяч. Студіював медицину у Львові та Іннсбруці (зем­­ля Тіроль, Австрія), закін. інтернатуру й отримав диплом лікаря у Манітоб. ун-ті (Вінніпеґ). Працював літ. ред. ж. «Студентський шлях» (1945), гол. ред. і видавцем друк. органу Укр. мист. фронту молодих – літ. щоміс. «Звено» (1946–47; обидва – Іннсбрук). Від 1952 – дир. лікарні у м. Вайтмавт (провінція Мані­­тоба). 1965 – посол федерал. пар­­ламенту в Канаді (округ Спрінґ­­філд), чл. Президії КУК. Автор розвідки «Храм Ґрааля (До проблеми світогляду Юрія Клена)» (Зальцбурґ; Іннсбрук, 1948), зб. новел «Етап» (Буе­­нос-Айрес, 1953), неопубл. повістей «Предки» і «Життя починається завтра», низки оповідань і новел (надрук. у ж. «Овид», «На­­ші дні», «Звено»).

Літ.: Доктор В. Білинський кандидує на посла // Свобода. 1965, 16 верес.; Мацько В. Білий цвіт на калині. Хм., 2001; Качуровський І. Покоління Дру­­гої світової війни в літературі української діаспори // Променисті сильвети. К., 2008; Бурлакова І. Серафічні та де­­монічні модуси природи людини у но­­велістиці Володимира Кримського та Володимира Русальського // Істор.-літ. журн. 2010. № 18.

В. П. Мацько

Статтю оновлено: 2014