Камінський В’ячеслав Арсенович
Визначення і загальна характеристика
КАМІ́НСЬКИЙ В’ячеслав Арсенович (22. 09(04. 10). 1869, с. Косареве Дубен. пов. Волин. губ., нині Млинів. р-ну Рівнен. обл. — 1939, Київ) — мовознавець, фольклорист, етнограф, дослідник звичаєвого права. Закін. Варшав. університет (1896), Волин. духовну семінарію (м. Кременець, нині Терноп. обл.; 1900). Учителював у гімназіях Варшави, м. Ковно (нині Каунас, Литва). Від 1904 — чл., 1907–14 — вчений секр. Товариства історії, філології й права при Варшав. університеті. Під час 1-ї світової війни евакуйов. до Москви разом із 1-ю Варшав. г-зією, яку очолював. Від травня 1919 — у Комісії для виучування звичаєвого права ВУАН (Київ): відп. за збирання матеріалів звичаєвого права–пом. кер. Комісії, від 1922 — секретар. 1920–22, під час відрядження у Вінницю, очолював Поділ. губерн. комісію з охорони пам’яток давнини, мистецтв і природи, організував муз., етногр. та археол. секції. Від вересня 1922, залишаючись постій. позаштат. співроб. і вченим секр. Комісії, працював секр. факультет. комісії Київ. архіт. інституту, 1924–33 — проф. Київ. худож. інституту. Викладав також укр. мову на юрид. курсах і в Київ. ІНО. Член Фольклорно-етногр. комісії (від 1921), Істор.-філол. відділу (від 1923), дійс. чл. Діалектол. комісії (від 1928) ВУАН. Збирав матеріали звичаєвого права на Волині, Поділлі, Чернігівщині та Дніпропетровщині, матеріали до нар. демонології. Автор публікацій про М. Ломоносова, М. Гоголя, П. Плетньова, П. Мельникова-Печерського, низки праць з діалектології, описів звичаїв та обрядів рідного села. За завданням С.-Петербур. АН 1910–13 досліджував мовні особливості, фольклор та етнографію Волині, що виклав частково у праці «Этнографическое изученіе Волыни» (Варшава, 1912), простеживши історіографію народознав. студій краю 19 — поч. 20 ст.; решта упорядков. ним матеріалу склала рукописну зб. «Етнографічні матеріали, які зібрано на Волинському Поліссі влітку 1910, 1911 і 1913 років під час виконування командировочного доручення Петербурзької АН», що зберігається в ІМФЕ НАНУ (Київ). Продовжував наук. спостереження на Волині у 20-х рр., зокрема його ст. «Свято Купала на Волинському Поліссі» («Етнографічний вісник», К., 1927, ч. 3, кн. 5) ґрунтується на матеріалах, зібр. у 62-х насел. пунктах 8-ми повітів. У ті ж роки опублікував осн. свої дослідж. у зб. «Праці Комісії для виучування звичаєвого права на Україні», зокрема 1928 — «Нариси звичаєвого права на Україні» (вип. 2–3), «Спроба кодифікації звичаєвого права на Україні» (вип. 8). 20 липня 1938 заарешт., засудж. до 5 р. таборів, помер в ув’язненні. Реабіліт. 1958.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Матеріалы для характеристики малорусскихъ говоровъ Подольской губ. // Живая старина. 1902. Вып. 1; Этнографическіе матеріалы, записанные въ с. Будкахъ, Винниц. уѣзда // КС. 1904. № 9; Краткое описаніе говора с. Косарева, Дубенскаго уѣзда Волынской губ. // Рус. филол. вест. 1904. Т. 51, № 1–2; Праздникъ Пасхи въ селѣ Косаревѣ Дубенскаго уѣзда Волынской губерніи // КС. 1906. № 3–4; Къ народной демонологіи // Там само. № 5–6; Отчетъ о поѣздке по Волынскому Полѣсью для изученія народныхъ говоровъ лѣтомъ 1913 года // Изв. отдел. рус. языка и словесности Император. АН. С.-Петербургъ, 1914. Т. 18, кн. 2; Сліди родового побуду в сьогочасних весільних звичаях на Україні // Первісне громадянство та його пережитки на Україні: Наук. щоріч. 1929. Вип. 2.