Камінський В’ячеслав Арсенович

КАМІ́НСЬКИЙ Вʼячеслав Арсенович (22. 09(04. 10). 1869, с. Косареве Дубен. пов. Волин. губ., нині Млинів. р-ну Рівнен. обл. — 1939, Київ) — мово­знавець, фольклорист, етно­граф, дослідник звичаєвого права. Закін. Варшав. університет (1896), Волин. духовну семінарію (м. Кременець, нині Терноп. обл.; 1900). Учителював у гімназіях Варшави, м. Ковно (нині Каунас, Литва). Від 1904 — чл., 1907–14 — вчений секр. Товариства історії, філології й права при Варшав. університеті. Під час 1-ї світової війни еваку­йов. до Москви разом із 1-ю Варшав. г-зією, яку очолював. Від травня 1919 — у Комісії для ви­учува­н­ня звичаєвого права ВУАН (Київ): відп. за збира­н­ня матеріалів звичаєвого права–пом. кер. Комісії, від 1922 — секретар. 1920–22, під час від­рядже­н­ня у Він­ницю, очолював Поділ. губерн. комісію з охорони памʼяток давнини, мистецтв і природи, організував муз., етногр. та археол. секції. Від вересня 1922, залишаючись по­стій. позаштат. спів­роб. і вченим секр. Комісії, працював секр. факультет. комісії Київ. архіт. ін­ституту, 1924–33 — проф. Київ. худож. ін­ституту. Викладав також укр. мову на юрид. курсах і в Київ. ІНО. Член Фольклорно-етногр. комісії (від 1921), Істор.-філол. від­ділу (від 1923), дійс. чл. Діалектол. комісії (від 1928) ВУАН. Збирав матеріали звичаєвого права на Волині, Поділ­лі, Чернігівщині та Дні­пропетровщині, матеріали до нар. демонології. Автор публікацій про М. Ломоносова, М. Гоголя, П. Плетньова, П. Мельникова-Печерського, низки праць з діалектології, описів звичаїв та обрядів рідного села. За зав­да­н­ням С.-Петербур. АН 1910–13 досліджував мовні особливості, фольклор та етно­графію Волині, що виклав частково у праці «Этно­графическое изученіе Волыни» (Варшава, 1912), простеживши історіо­графію народо­знав. студій краю 19 — поч. 20 ст.; решта упорядков. ним матеріалу склала рукописну зб. «Етно­графічні матеріали, які зі­брано на Волинському Поліс­сі влітку 1910, 1911 і 1913 років під час виконува­н­ня командировочного доруче­н­ня Петербурзької АН», що зберігається в ІМФЕ НАНУ (Київ). Продовжував наук. спо­стереже­н­ня на Волині у 20-х рр., зокрема його ст. «Свято Купала на Волинському Поліс­сі» («Етно­графічний вісник», К., 1927, ч. 3, кн. 5) ґрунтується на матеріалах, зібр. у 62-х насел. пунктах 8-ми повітів. У ті ж роки опублікував осн. свої дослідж. у зб. «Праці Комісії для ви­учува­н­ня звичаєвого права на Україні», зокрема 1928 — «Нариси звичаєвого права на Україні» (вип. 2–3), «Спроба кодифікації звичаєвого права на Україні» (вип. 8). 20 липня 1938 заарешт., засудж. до 5 р. таборів, помер в увʼязнен­ні. Реабіліт. 1958.

Пр.: Матеріалы для характеристики малорус­скихъ говоровъ Подольской губ. // Живая старина. 1902. Вып. 1; Этно­графическіе матеріалы, записан­ные въ с. Будкахъ, Вин­ниц. уѣзда // КС. 1904. № 9; Краткое описаніе говора с. Косарева, Дубенскаго уѣзда Волынской губ. // Рус. филол. вест. 1904. Т. 51, № 1–2; Праздникъ Пасхи въ селѣ Косаревѣ Дубенскаго уѣзда Волынской губерніи // КС. 1906. № 3–4; Къ народной демонологіи // Там само. № 5–6; Отчетъ о поѣздке по Волынскому Полѣсью для изученія народныхъ говоровъ лѣтомъ 1913 года // Изв. отдел. рус. языка и словесности Император. АН. С.-Петербургъ, 1914. Т. 18, кн. 2; Сліди родового побуду в сьогочасних весільних звичаях на Україні // Первісне громадянство та його пере­житки на Україні: Наук. щоріч. 1929. Вип. 2.

Літ.: Ткачук П. Є. Вʼячеслав Камінський як дослідник волинських говірок // Велика Волинь: Минуле і сучасне: (Мат. між­нар. наук. крає­знавчої конф., жовт. 1994). Хм.; Ізяслав; Шепетівка, 1994; Демʼянчук Г. Народо­знавець — ворог народу // Вільне слово. 1997, 9 лип.; Вернюк Я. Волинь у фольклорно-етно­графічних студіях Вʼячеслава Камінського // НТЕ. 2001. № 1–2; Грановський Б., Соломонова Т. Вʼячеслав Арсенович Камінський на Поділ­лі // Він­нич­чина: Минуле та сьогоде­н­ня. Крає­знавчі дослідж. В., 2005; Правовий звичай як джерело українського права (ІХ–ХІХ ст.): Істор.-юрид. дослідж. К., 2006.

А. М. Подолин­ний, І. Б. Усенко

Завантажити статтю