Камю Альберт - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Камю Альберт

КАМЮ́ Альбер (Сamus Albert; 07. 11. 1913, с-ще Мондові, нині Дрен, Алжир – 04. 01. 1960, м-ко Вільблеве, похов. у м-ку Люма, Франція) – французький письменник. Нобелів. премія (1957). Навч. в Алжир. ун-ті (1932–36). У 1940 переїхав до Франції. Під час 2-ї світ. війни брав участь у франц. Русі Опору. 1944–47 – гол. ред. г. «Combat» («Битва», Париж). Загинув у автомоб. аварії. Повість «L’Étranger» («Сторонній», 1942), філос. есей «Le Mythe de Sisyphe» («Міф про Сізіфа», 1942), драма «Le Malentendu» («Непорозуміння», 1944) містять болісні роздуми про сенс люд. буття. У драмі «Caligula» (1944) на екзистенціоналіст. кшталт перетлумачив сюжет про рим. імператора Каліґулу, одного з найжорстокіших деспотів античності. Проблему абсурд. світу й абсурд. людини К. найповніше втілив у філос. романі-притчі «La Peste» («Чума», 1947), в якому відбувається перехід від «естетики абсурду» до «естетики бунту». На основі істор. матеріалу в трактаті «L’Homme révolté» («Бунтівна людина», 1951) К. дійшов висновку про неминучість переродження революції в тиранію та перетворення колишніх борців проти поневолення на жорстоких гнобителів, у постійному бунтарстві вбачав єдину можливість протистояти цьому абсурдові історії. Ідеї К. справили помітний вплив на зх.-європ. інтелігенцію, яка переживала тяжкі потрясіння у воєнні та повоєнні лихоліття. Літ.-художня творчість і есеїстика К. тяжіють до образ. типу мислення; філософія ж ґрунтується на пошуку морал. істин, намаганні зрозуміти смисл люд. існування. Водночас не обмежувався констатацією відчуженості й абсурдизації життя, прагнув знайти їм позитивні вирішення. Окремі твори К. укр. мовою переклали О. Бурґгардт, А. Перепадя, О. Жупанський, Л. Кононович, О. Мокровольський, Р. Осадчук, О. Соловей, П. Таращук, М. Тютюнник, Г. Філіпчук, О. Черній, В. Шовкун та ін.

Тв.: укр. перекл. – Осінь // Сучасність. 1966. № 2; Гість // Там само. 1967. № 4; Справедливі // Там само. № 6–8; Три есеї // Там само. № 11; Міф про Сізіфа. Листи до німецького друга // Всесвіт. 1972. № 8; Калігула // Там само. 1988. № 7; Міф про Сізіфа. Сторонній. К., 1989; Вибрані твори. К., 1991; У 3 т. Х., 1996–97; Щаслива смерть. Перша людина. К., 2005; Чума: Романи, повісті. Х., 2006.

Літ.: Затонський Д. Альбер Камю, або Перевернута трагедія // Затонський Д. Про модернізм і модерністів. К., 1972; Білоцерківець Н. Воскресіння Калігули // Всесвіт. 1988. № 7; Наливайко Д. Трагічний гуманізм Альбера Камю // Камю А. Вибрані твори. К., 1991; Попович М. Бунтівний Камю // Зарубіжна літ-ра. 1998. № 20.

В. І. Ткаченко

Стаття оновлена: 2012