Кам’яна маса - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кам’яна маса

КАМ’ЯНА́ МА́СА – вид кераміки; суцільний матеріал для керамічних виробів, подібний до порцеляни, проте непрозорий. У складі К. м. – глина, польовий шпат, кварц, шамот. Вироби з К. м., випалені при високих т-рах, мають міцний, майже непористий черепок сірого, білого, жовтуватого, червоно-брунат., матово-блакит., світло-зеленого і чорного кольорів (залежно від домішок). Із К. м. виготовляють переважно декор. посуд (вази, кашпо), пласти та ін. предмети для оздоблення інтер’єрів. Вироби прикрашають ритуванням, розписом, відбитками штампа, рельєф. орнаментом; вкривають кольор. поливами. К. м. використовували в країнах Стародав. Сходу у 3–5 ст. Появі К. м. у Китаї передував винахід фарфору. В Європі К. м. відома від 15 ст.: спочатку у Німеччині, від 2-ї пол. 17 ст. – у Голландії, від серед. 18 ст. – у Великій Британії (мануфактура Д. Веджвуда «Етрурія»). 1708 посуд із червоної К. м. робили в Німеччині за рецептом винахідника європ. фарфору Й. Бетґера. В Україні з К. м. працюють на Львів. кераміко-скульптур. ф-ці. У 20–21 ст. К. м. використовують також із декор. метою: наносять на стіни, колони, відкоси; створюють зі штукатур. суміші (гіпс і кварц. пісок). Висохлу та зміцнілу К. м. покривають лесиров. (казеїновими та рослин.) сумішами різних кольорів. Після фарбування шви заповнюють.

О. О. Клименко

Стаття оновлена: 2012