Кам’янець - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кам’янець

КАМ’ЯНЕ́ЦЬ (Камянец) – місто у Брестській області Білорусі, райцентр. Знаходиться на р. Лісна (права притока Бугу), за 39 км від обл. центру та за 28 км від залізнич. ст. Жабинка. Пл. 10 км2. Насел. 8,4 тис. осіб (2009). Засн. 1276 волин. князем Володимиром Васильковичем (племінником князя Данила Галицького). 1289 К. захопив і пограбував дорогичин. князь Юрій Львович. 1366 увійшов до складу Великого князівства Литовського, після Люблін. унії 1569 – Речі Посполитої. Належав князям Кейстуту, Вітовту, Янушу Мазовецькому, Яґайлу. 1376 його спалили війська Тевтон. ордену. Від 1413 – повіт. центр Трокс., від 1520 – Підляс., від 1566 – Брест. воєводств. 1503 отримав Маґдебур. право. К. був зруйнований під час війни Моск. царства і Речі Посполитої 1654–67. У 17–18 ст. побудовано замково-палац. комплекс, діяла текстил. мануфактура Радзивілів. Від 1795 – у складі Рос. імперії, від 1921 – Польщі, від 1939 – Білорус. РСР. 1795–1940 мало назву Кам’янець-Литовський. 1940 отримало статус смт, 1983 – міста. Унікал. пам’яткою оборон. арх-ри Галицько-Волин. князівства є кам’яна башта (відома як Біла вежа), зведена, згідно із Іпатіїв. літописом, між 1276 і 1288. Товщина її стін сягає 2,5 м, зовн. діаметр – 13,5 м, вис. – 31 м. Неодноразово зазнавала нападів і руйнувань, однак завдяки міцності конструкції збереглася донині. 1903 розібрано надбудови 19 ст., знято 3-метр. культур. шар навколо башти, насипано кільцеподіб. вал з дренаж. каналами. Від 1960 – філія Брест. обл. музею.

В. М. Лебедєва

Стаття оновлена: 2012