Кримський заводський вовно-м’ясний тип цигайських овець | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Кримський заводський вовно-м’ясний тип цигайських овець


Кримський заводський вовно-м’ясний тип цигайських овець

КРИ́МСЬКИЙ ЗАВОДСЬКИ́Й ВО́ВНО-М’ЯСНИ́Й ТИП ЦИГА́ЙСЬКИХ ОВЕ́ЦЬ Створ. 1960–86 на племін. з-ді «Чор­номорське» (нині АР Крим) шляхом тривалої чистопород. селекції. Виведення типу зумов­лене необхідністю відновлення цигай. вівчарства (Крим був ре­гіоном з чисел. поголів’ям цигай. овець, яких 1955–60 схрещували з тонкорун. баранами), у зв’яз­ку з чим виникла потреба у великій кількості високопродуктив. племін. баранів-плідників зі стій­кою спадковістю ознак продуктивності. Для отримання таких тварин застосовано багатоступінчастий відбір баранів на ос­но­ві оцінювання їхньої продуктив­ності і племін. якостей та індивід. внутр.-ліній. підбір най­про­дук­тивніших вівцематок з міцною конституцією у кількості 15–20 % від їхньої заг. чисельності. Обов’язковою умовою та­кого підбору була наявність у ба­ра­нів і вівцематок пружності й жорсткості вовни 46–50 якості. Ін. вівцематок використовували для поліпшувал. міжліній. підбо­ру пар з наступ. повтором при їхньому вдалому поєднанні. Вівці мають довгий тулуб пропор­цій. будови, тонкий і міцний кіс­тяк, прямо поставлені кінцівки з міцними ратицями, голову се­ред. розмірів з рівним (у маток) та горбоносим (у баранів) профілями; барани рогаті (роги ма­сивні, правильно закручені; збли­женість рогів вважають вадою екстер’єру), матки переважно комолі; груди у них глибокі, помір. ширини, холка, спина й крижі також помірно широкі, спина пряма. Голова обросла до лінії, що з’єднує внутр. кути очей, кін­цівки – до зап’ястного і скакал. суглобів; типу властива значна оброслість черева. Волосяний покрив білий, іноді – з рудими плямами на вухах і кінцівках. Шкі­ра тонка, міцна, щільна, еластич­на й безскладчаста. Руно штапел. та штапел.-косич. будови, колір жиропоту світлий і світло-кремовий. Вовна однорідна, має добру пружність і помірну жорсткість, виражену середню і круп­ну звивистість (1,5–3 звивини на 1 см довжини штапелю). Тонина вовнових волокон – 28–36 мкм. Вівцям завод. типу характерні міцна конституція, добре виражені м’ясні форми. Се­ред. настриг митої вовни у бара­нів-плідників становить 5,28 кг, у вівцематок – 3,1 кг, у ремонт. баранів і ярок, відповідно, 3,5 і 2,9 кг при серед. живій масі, відповідно, 104, 57, 58, і 48,8 кг. Вовна переважно 28–36 мкм (48–50 якості) довжиною у бара­нів 12,8 см, вівцематок – 10,6 см, у баранів-річників і ярок, відповідно, 15,5 і 13,5 см, вихід митої вовни – 54–55 %. Плодючість – 110–150 ягнят на 100 вівцематок, молочність забезпечує 350 г середньодобового приросту ягнят до місяч. віку. У віці 4,5 місяці ягнята можуть мати живу масу 35–40 кг. Молодняк має хороші відгодівел. якості після відлучення від матері (середньодобовий приріст живої маси становить 250–300 г).

Статтю оновлено: 2014