Кам’янисті ґрунти
КАМʼЯНИ́СТІ ҐРУНТИ́ — ґрунти, у гранулометричному складі яких наявна фракція часток розміром понад 1 міліметр. Вона має заг. назву «скелет». Сформувалися К. ґ. переважно на елювії осад., метаморфіч. і масивно-кристаліч. порід. До них належать більшість бурозем. ґрунтів Карпат і Крим. гір, чорноземи звичайні на Донец. кряжі, а також на невеликих плямах у долинах річок і балок уздовж усього кристаліч. УЩ, коричневі ґрунти субтропіч. ксерофітно-ліс. зони та ін. У поверхневому шарі (до 30 см) цих ґрунтів кількість скелета коливається від 5 до 95 %, униз до материн. породи вона зростає. За розміром скелет поділяється на камʼянистий (понад 100 мм), щебенюватий (10–100 мм) і хрящуватий (1–10 мм). Усі ці фракції є практично інерт. матеріалом, однак по-різному впливають на якісні характеристики ґрунтів. Камʼяниста фракція не лише зменшує обʼєм дрібнозему (до 1 мм) у ґрунт. профілі, а й є перешкодою для мех. оброблення ґрунту. Щебенюваті елементи, як і камʼянисті, знижують корис. обʼєм, ускладнюють оброблення ґрунту, не впливають на водний і пожив. режими. Хрящувата фракція також інертна в живленні рослин, однак відіграє певну роль у поліпшенні мех. якостей, водного режиму порівняно з попередніми. Відповідно до закономірностей співвідношення у ґрунт. масі цих фракцій розроблено градації К. ґ. за вмістом скелета, які характеризуються певною їх кількістю: слабохрящуваті ґрунти (0–30 см) містять 10–20 % скелета, в якому щебеню 20–30 %, хряща 70–80 %; хрящуваті — відповідно 20–30 %, 30–40 % і 60–70 %; щебенювато-хрящуваті — 30–50 % та до 10 % каміння, щебеню — 30–40 %, хряща — 50–60 %; камʼянисто-хрящуваті — відповідно 50–80 % та 10–30 %, 30–40 % і 30–50 %; щебенювато-камʼянисті — понад 80 % та 40–50 %, 30–40 % і 20–30 %. Скелет як невідʼємний інерт. матеріал мінерал. частини К. ґ. зумовлює зменшення корис. обʼєму дрібнозему, який визначає агроном. характеристику ґрунту за параметрами властивостей. Вони точніше відображають родючість ґрунтів при розрахунку на весь обʼєм ґрунт. маси.