Кам’яні матеріали - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кам’яні матеріали

КАМ’ЯНІ́ МАТЕРІА́ЛИбудівельні матеріали каменеподібної будови. Існують природні (отримують за допомогою мех. оброблення гірських порідгранітів, базальтів, пісковиків тощо) та штучні (виготовлені в процесі фіз.-хім. перероблення первин. мінерал. сировини) К. м. Унаслідок їхньої високої буд.-тех. якості (довговічність, міцність, морозостійкість, вогнестійкість та ін.), а також великих запасів природ. сировини, вони є осн. матеріалами для зведення будівель та інж. споруд. К. м. використовують й для буд-ва шляхів, у ливар. вироб-ві (формувал. піски), целюлозно-папер. пром-сті (напр., камені дефібрерів). Природні К. м. бувають: випиляні з масиву гірських порід (штучні камені, блоки); випиляні або колені в процесі каменеоброблення (облицюв. плити, архіт. деталі, борт. камінь, бруківка); одержувані за допомогою вибуху (бутовий камінь); дроблені (щебінь) та мелені (кам’яне борошно, мінерал. порошки). Переважна частина штуч. К. м. – бетонні вироби та конструкції з важкого та легкого бетону, які виробляють на основі в’яжучих матеріалів – цементу, гіпсу, вапна. Цеглу, керам. каміння та блоки виготовляють з глиняних мас формуванням і подальшим обпалюванням до спікання, склоблоки, склопрофіліт, кам’яне та шлак. литво – з силікат. сировин. шихти плавленням. Залежно від щільності розрізняють важкі (понад 1800 кг/м3) та легкі (1800 кг/м3) К. м. Штучні теплоізоляц. К. м. виготовляють зі щільністю 300–800 кг/м3. За показником межі міцності при стисканні поділяються на високої (25–100 МПа; застосовують для несучих конструкцій і в якості облицюв. матеріалів), серед. (7,5–20 МПа) та невеликої (0,4–5 МПа) міцності. Матеріали 2-ї і 3-ї груп, щільність яких складає 300–1200 кг/м3, використовують в огороджув. конструкціях для забезпечення теплоізоляції будівель. Водночас К. м. значно гірше сприймають розтягал. зусилля, тому їхні штучні різновиди часто підсилюють сталевою арматурою або волокнистими матеріалами (азбест, скловолокно). Здатність К. м. і виробів з них сприймати певну кількість циклів перемінного заморожування та відтаювання характеризує їх за морозостійкістю (F 10–300).

Літ.: Вахненко П. Ф. Каменные и армокаменные конструкции. 2-е изд. К., 1990; Кривенко П. В., Пушкарьова К. К., Барановський В. Б. та ін. Будівельне матеріалознавство: Підруч. К., 2006; Попов К. Н., Каддо М. Б. Строительные материалы и изделия. Москва, 2006.

А. М. Павліков

Стаття оновлена: 2012