Кримський науковий центр - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кримський науковий центр

КРИ́МСЬКИЙ НАУКО́ВИЙ ЦЕНТР НАНУ і Міністерства ос­віти і науки України – орган міжвідомчої координації науко­­во-техніч­ного розвитку Криму. Засн. 1997. На базі Центру діють філія каф. відновлюв. енергії та сталого розвитку ЮНЕСКО при Таврій. ун-ті, відділ. Міжнар. АН екології та безпеки життєдіяльності, секція Наук. ради НАНУ з проблем навколиш. середовища і сталого розвитку, регіонал. рада студент. конструктор. бюро та студент. наук. т-в.

Осн. напрями наук. діяльності: розроб­лення інновац. стратегії розвитку регіону на базі відновлюв. джерел енергії, ресурсо- та енер­гозбереження; обґрунтування моделей і рекомендацій з покращення екол. ситуації з метою розвитку рекреац. комплексу Криму; координація дослідж. н.-д. установ та ВНЗів ре­гіону; сприяння використанню в регіоні наук.-тех. розробок, підвищенню інтелектуал. потенціалу, культур. і духов. розвитку народів Причорномор’я.

Науковці Центру здійснили екол.-енергет. районування Криму, запропонували методику оцінювання його природ. ресурсів, визначили напрями модернізації енергетики для забезпечення сталого розвитку регіону, створили Інформ. центр з відновлюв. джерел та енергозбереження, вивчають потенціал соняч. радіації як джерела енергії і лікув. чинника, обґрунтували моделі використання соняч. енергії в Криму. У Центрі працюють 14 н. с., серед них – 1 акад. НАНУ, 4 д-ри, 8 канд. н. Серед відомих учених – М. Багров, П. Толочко, В. Донськой, В. Боков, Д. Берестовська, І. Тимченко. Співвидавець ж. «Культура народов Причерноморья» (від 1997), «Тав­рический медико-биологический вестник» (від 1998), «Таврический вестник информатики и математики» (від 2002), «Геополитика и экогеодинамика ре­гионов» (від 2005). У 1997–2001 Центр очолював П. Толочко, від 2001 голова – М. Багров, дир. – О. Башта.

Ж. І. Глупкіна

Статтю оновлено: 2014