КА́М’ЯНКА (до 1945 – Анчекрак, до 1946 – Краснобалкове) – село Очаківського району Миколаївської області. Кам’ян. сільс. раді підпорядк. села Баланове, Володимирівка, Жовтень, Лиманне, Нове, Шевченко. Знаходиться в Анчекрац. балці, за 25 км від райцентру та за 55 км від залізнич. ст. Миколаїв-Сортувальний. Пл. 1,37 км². Насел. 1436 осіб (2001), переважно українці. Через село проходить автошлях Миколаїв–Очаків. Побл. К. у верхів’ях Березанського лиману виявлено поселення доби бронзи, скіф. часів і перших віків нашої ери. У околицях села знайдено також ольвій. монети. Поселення на тер. сучас. К. виникло на поч. 18 ст. Перша назва Анчекрак (Янчокрак) у перекладі з турец. мови означає Новий солончак (у тутеш. пологій балці на дні збиралася солона вода, а влітку утворювалося солоне болото). Поселення згадується у рапорті запороз. полковника Ф. Покотила до Київ. губерн. канцелярії 1753 як татар. аул в урочищі Ханчакрак. У той час тут також мешкала й незначна кількість українців. Під час рос.-турец. війни 1787–91 татар. насел. залишило Анчекрак. Від 1793 – у власності поміщиці Кірсанової. Наприкінці цього ж року мешкало 123 чоловіки та 66 жінок, 1859 було 82 двори, проживало 488 осіб, 1896 – відповідно 250 і 925. У 1-й пол. 19 ст. уже згадується як м-ко. Анчекрак підпорядковувався Анчекрак-Ільїн. волості Одес. пов. Херсон. губ. На поч. 20 ст. значну кількість земель придбали німці-колоністи. Тоді в м-ку мешкало бл. 1,1 тис. осіб, діяли православна церква, євр. молитов. дім, школа, метеорол. станція, пошта, 10 торг.-пром. закладів. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв – 16 осіб), зазнали сталін. репресій. Від 14 серпня 1941 до 29 березня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світ. війни воювало 679 жит., з них 277 загинуло. 1970 мешкало 1380 осіб. Нині у К. – заг.-осв. школа, дитсадок; клуб, б-ка; амбулаторія. Діє реліг. громада УПЦ МП. Встановлено обеліск Слави воїнам, які загинули під час 2-ї світ. війни.

С. В. Голінко