Кам’янка-Бузький район - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кам’янка-Бузький район

КА́М’ЯНКА-БУ́ЗЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у північній частині Львівської області. Межує з Сокал., Радехів., Жовків., Буським і Пустомитів. р-нами Львів. обл. Утвор. 1940. Від червня 1941 до липня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. До серед. 1950-х рр. діяло підпілля ОУН–УПА. Пл. 0,9 тис. км2. Насел. 61 869 осіб (2001, складає 102,0 % до 1989), переважно українці. У складі р-ну – м. Кам’янка-Бузька, смт Добротвір, Запитів, Новий Яричів, 74 сільс. насел. пункти. Лежить на Буго-Стирській рівнині. Поверхня – зандрова пологохвиляста низовина. Корисні копалини: торф, глина, пісок. Протікає Західний Буг, а також його притоки Думниця, Желдець, Кам’янка. Заг. пл. водного дзеркала 230 га. Ґрунти дернові підзолисті, карбонатні, лучні. У деревостої переважають сосна, береза, вільха, граб. Р-н має вигідне положення щодо транспорт. шляхів, які обумовили розгалужену та розвинуту інфраструктуру. Через К.-Б. р. проходять 2 автомагістралі заг.-держ. значення Львів–Київ і Львів–Луцьк, залізничні магістралі Львів. залізниці в напрямі Луцька та Ковеля. Пром-сть р-ну переважно спеціалізується на переробці с.-г. продукції. Розвинуті лісопереробна, деревопереробна, енергет. і легка галузі. Працюють Добротвірська теплова електростанція та ЗАТ «Галичина-Нова» (с. Ременів). Серед підпр-в з іноз. інвестиціями – «Райтекс» (постіл. білизна), «Кроно Україна», «МП “Україна”», «Гангсо Україна», «Амбієнте Ферніче Україна» (усі – з вироб-ва та переробки деревини). С. госп-во К.-Б. р. спеціалізується на вирощуванні зерн. культур (ячмінь, пшениця), цукр. буряка та льону, на вироб-ві молока та м’яса. С.-г. вироб-вом у р-ні займається 63 с.-г. підпр-ва, з них 17 мають площі посівів понад 100 га. У К.-Б. р. – 42 заг.-осв. школи, 40 дитсадків, 2 уч-ща; 43 Нар. доми, 50 б-к, 3 дит. муз. школи з філією у смт Новий Яричів, Кам’янка-Бузький краєзнавчий музей; центр. рай. лікарня, Новояричів. і Добротвір. дільничні лікарні, 70 амлубаторій і фельдшер.-акушер. пунктів; ДЮСШ; відділ. 7-ми банків. Виходить рай. г. «Життя і слово». Функціонує 225 клуб. формувань, з них 17 мають почесні звання «народний» і «зразковий». Традиц. став рай. фестиваль духов. пісні «Слава во всевишніх Богу». Пам’ятки арх-ри: церква св. Юрія (1759), костел св. Ядвіги (18 ст.) у с. Батятичі, костел Воздвиження Хреста у с. Велике Колодно (1932), церква Непороч. зачаття Пресвятої Богородиці з дзвіницею у с. Вислобоки (1762), церква св. Микити у с. Дернів (1666), каплиця св. Дмитрія у смт Добротвір (1750), каплиця-ротонда у с. Новий Став (1600), костел Благовіщення Пресвятої Богородиці у с. Тадані (1655–1734), церква Успіння Богородиці з дзвіницею у с. Тишиця (1881). Побл. смт Добротвір на місці криївки УПА встановлено мемор. комплекс. Серед видат. уродженців – Герой України, нар. арт. УРСР, акад. АМУ, хореограф М. Вантух (с. Великосілки); акад. АН УРСР, літературознавець В. Щурат (с. Вислобоки); письменник, перекладач А. Содомора (с. Вирів).

О. В. Грицишин

Стаття оновлена: 2012