Кам’янка-Дніпровська - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кам’янка-Дніпровська

КА́М’ЯНКА-ДНІПРО́ВСЬКА (1785–93, 1920–29 – Кам’янка, 1793–1920 – Мала Знам’янка, 1929–44 – Кам’янка-на-Дніпрі) – місто Запорізької області, райцентр. Знаходиться на лівому березі Дніпра (Каховського водосховища), за 125 км від обл. центру та за 8 км від залізнич. ст. Нікополь. Пл. 20,6 км2. Насел. 15 522 особи (2001, складає 86,7 % до 1989): українців – 34 %, росіян – 63 %, білорусів – 0,9 %, молдаван – 0,2 %. Річк. порт. У межах міста та побл. нього виявлено поселення доби бронзи (2 тис. до н. е.), скіф. періоду (Кам’янське городище, 5–4 ст. до н. е.), поселення та могильник черняхів. культури (3–4 ст.), 81 поховання осілих кочівників (10–12 ст.). Засн. наприкінці 18 ст. як с. Кам’янка побл. Кам’янозатон. редуту, який споруджено 1736 під час рос.-турец. війни 1735–39 на місці однойм. фортеці (існувала 1696–1709). Урочище Кам’яний Затон, від якого й утвор. назви фортеці та редуту, свого часу слугувало межею між Великим Лугом і Базавлуком. Після скасування Запороз. Січі 1775 Катерина ІІ подарувала ці землі князю Г. Потьомкіну. Відтоді розпочалося заселення місцевості козаками та селянами-втікачами. У 2-й пол. 1780-х рр. сюди переселилася низка сімей із с. Знам’янка Єлисаветгр. пов. Катеринослав. намісництва. 1861 у Малій Знам’янці мешкало 2700, 1897 – бл. 6,2 тис. осіб. Тоді ж вона стала волос. центром. Наприкінці 19 ст. тут працювали з-д з перероблення овочів і винограду, мех. лісопильня, цегел. з-д, паровий млин, пивоварня. У 1900-х рр. функціонували 3 початк. уч-ща, церк.-парафіял. школа та 3 школи грамоти. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Жит. зазнали сталін. репресій, потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв – бл. 1 тис. осіб). 1923–62 та від 1965 – райцентр. Від 1934 – смт. Від 19 вересня 1941 до 7 лютого 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Нацистами вбито бл. 600 жит. Від 1957 – місто. 1939 тут мешкало бл. 10,9 тис., 1959 – 13,8 тис., 1979 – 17,9 тис., 1998 – 17,5 тис. осіб. Нині 85 % жит. міста займаються присадиб. госп-вом, зокрема вирощуванням ранніх овочів (помідорів, огірків, капусти, баклажанів). Діють риболовец. госп-ва, зерноприймал. відділок ТОВ «С.-г. підпр-во “Нібулон”», комбікорм. з-д. У К.-Д. – 4 заг.-осв. школи, 2 дитсадки, Будинок дит. творчості, муз., художня, спорт. школи; Будинок культури, 2 б-ки для дорослих та 1 для дітей, Кам’янсько-Дніпровський історико-археологічний музей ім. І. Грязнова; центр. рай. лікарня, 2 фельдшер.-акушер. пункти; відділ 6-ти банків, готель. Виходять г. «Новини дня», «Знамя труда». Пам’ятки арх-ри: церква Різдва Пресвятої Богородиці (кін. 19 ст.), будинок першої б-ки (1897). Реліг. громади: УПЦ МП, євангел. християн-баптистів. Встановлено пам’ятник воїнам, які загинули під час 2-ї світ. війни.

О. І. Котова

Стаття оновлена: 2012