Кам’янське - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кам’янське

КА́М’ЯНСЬКЕ (до 1945 – Янчекрак) – село Василівського району Запорізької області. Кам’ян. сільс. раді підпорядк. с. Плавні. Знаходиться вздовж р. Янчекрак (впадає побл. села в Каховське водосховище), за 12 км від райцентру та залізнич. ст. Таврійськ, за 1 км від залізнич. ст. Плавні. Пл. 5,76 км2. Насел. 2639 осіб (2001), переважно українці. Через К. проходить автошлях Москва–Сімферополь. Побл. села розкопано 2 скіф. кургани (4 ст. до н. е.), у яких виявлено золоті прикраси. На березі річки знайдено т. зв. Янчекрац. скарб сріб. і золотих прикрас кінської збруї (нині зберігається в Держ. істор. музеї в Москві). Перша назва села та річки тюрк. походження й означає «біля куща». Тут на пагорбах козаки чатували своїх ворогів. Село засн. у 1790-х рр. на місці колиш. козац. зимівника. Водночас ця місцевість була подарована Катериною ІІ генерал-майору В. Попову, який заснував маєток у Василівці. Згодом він переселив сюди кріпаків із своїх черніг. і полтав. маєтків. У цей час тут селилися й селяни-втікачі з Катеринославщини та Полтавщини. У 19 – на поч. 20 ст. – село Василів. волості Мелітоп. пов. Таврій. губ. 1838 мешкало бл. 1 тис., 1865 – 1526, 1886 – 2020, 1914 – 4778 осіб. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. На поч. 1920-х рр. в Янчекраці налічувалося 734 двори та 4950 мешканців. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв – 359 осіб), зазнали сталін. репресій. Від 5 жовтня 1941 до 16 жовтня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світ. війни загинуло 256 жит. Нині у К. – заг.-осв. школа, дитсадок, спец. заг.-осв. школа-інтернат для дітей з вадами слуху; Будинок культури, б-ка; амбулаторія. З дорев. часів у К. у верх. частині лівого схилу долини річки зберігся вітряний млин – 13-метр. дерев’яна прямокутна споруда з чотирма майже 5-метр. крилами, встановлена на круглому кам’яному цоколі. Діє реліг. громада УПЦ МП. Встановлено пам’ятник воїнам-односельчанам і меморіал воїнам-визволителям, які загинули під час 2-ї світ. війни.

Л. Г. Клименко, В. М. Скориця

Стаття оновлена: 2012