Кам’янський район

КА́МʼЯНСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у пів­ден­но-східній частині Черкаської області. Межує з Олександрів., Новомиргород. р-нами Кіровогр. обл., Смілян., Черкас. і Чигирин. р-нами Черкас. обл. Утвор. 1923. Жит. р-ну потерпали від голодомору 1932–33. Голод. мучениц. смертю померло понад 15 тис. камʼянчан. 1920–39 ре­пресовано бл. 200 жит. р-ну. Від серпня 1941 до січня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світової війни воювало 12 тис. камʼянчан. У К. р. діяло 2 великих рад. партизан. загони, 1942 також — під­пі­л­ля ОУН–УПА. Площа 0,7 тис. км². Насел. 35 447 осіб (2001, складає 87,2 % до 1989), пере­важно українці. У складі р-ну — м. Камʼянка та 29 сільс. насел. пунктів. Лежить у межах Придні­провської височини. Поверх­ня під­вищена, хвиляста, роз­членована долинами річок, балками та ярами. Корисні копалини: граніти, су­глинки, глини та торф. У р-ні протікають річки бас. Дніпра — Тясмин та його притоки Мок­рий Ташлик і Сухий Ташлик, Жаботинка, Косарка. Заг. пл. водного дзеркала 739 га. Ґрунти — пере­важно опідзолені та типові середньогумусні чорноземи. Пл. лісів 13,3 тис. га. Ростуть дуб, граб, сосна, біла акація. У с. Косарі — спирто-горілчаний комбінат, у селах Жаботин, Куликівка та Райгород — це­гляні заводи. Спеціалізація с. господарства — рослин­ництво зерново-буряківничого і тварин­ництво мʼясо-молоч. напрямів. Пл. с.-г. угідь 53,1 тис. га, з них орних земель — 45,5 тис. га, луків і пасовищ — 7,6 тис. га. Осн. виробниками с.-г. продукції є 57 фермер. госп-в. Гол. культури: озима пшениця, горох, ячмінь, кукурудза, цукр. буряк, соняшник. У К. р. — 18 заг.-осв. шкіл, допоміжна школа-інтернат (с. Михайлівка), 22 дитсадки; 18 Будинків культури, 6 клубів, 21 б-ка, Камʼянський державний історико-культурний заповід­ник; центр. рай. лікарня, 3 дільничні лікарні, 2 амбулаторії, 19 фельдшер.-акушер. пунктів. Виходить г. «Трудова слава». Нар. аматор. художні колективи: гурт «Сусіди» (с. Райгород), фольклор. ансамбль «Криниця» (с. Юрчиха), духовий оркестр (с. Михайлівка). На тер. р-ну виявлено бл. 300 курганів різного періоду, 4 городища доби пізньої бронзи, 25 поселень ран­нього заліз. віку (8–3 ст. до н. е.), 5 ран­ньословʼян. поселень (2–5 ст.). Памʼятки архітектури: це­гляні церкви поч. 19 ст. у с. Лебедівка та поч. 20 ст. у с. Юрчиха, деревʼяні церкви 19 ст. у селах Жаботин, Михайлівка та Ребедайлівка, Вербівка. У с. Жаботин встановлено погру­д­дя гайдамац. ватажка М. Залізняка, у с. Вербівка — погру­д­дя П. Чайковського, у с. Баландине — памʼятник Т. Шевченку, у с. Тимошівка — памʼятний знак на місці спале­н­ня фашистами жителів. Серед видат. уродженців — політ. діяч, меценат Ф. Швець (с. Жаботин); фізіолог, чл.-кор. АН УРСР А. Ємченко (с. Михайлівка), генетик-селекціонер, чл.-кор. УААН М. Басовський (с. Телепине), вет. лікар В. Бердник (с. Жаботин), біо­лог М. Бойко (с. Лузанівка), економісти В. Губенко (с. Баландине) та В. Ситник (с. Вербівка), мово­знавець Г. Данилов (с. Косарі), лікар-хірург В. Дяченко (с. Михайлівка), літературо­знавець, письмен­ник М. Іщенко (с. Лузанівка), історик І. Кулинич (с. Грушківка); письмен­ники Д. Кононенко (с. Ребедайлівка), М. Шумило (с. Михайлівка); майстри декор. роз­пису В. Довгошия (с. Вербівка) та М. Муха; бандурист, засл. арт. УРСР Ф. Жарко (обидва — с. Михайлівка), композитор К. Шимановський (с. Тимошівка); Герої Рад. Союзу І. Дриженко (с. Олянине), О. Конякін (с. Грушківка), С. Мірошниченко (с-ще Копійчана), К. Чекаль (с. Райгород), повні кавалери ордена Слави О. Оришечко (с. Михайлівка) та В. Хижняк (с. Куликівка).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю