Кам’янський район - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кам’янський район

КА́М’ЯНСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у південно-східній частині Черкаської області. Межує з Олександрів., Новомиргород. р-нами Кіровогр. обл., Смілян., Черкас. і Чигирин. р-нами Черкас. обл. Утвор. 1923. Жит. р-ну потерпали від голодомору 1932–33. Голод. мучениц. смертю померло понад 15 тис. кам’янчан. 1920–39 репресовано бл. 200 жит. р-ну. Від серпня 1941 до січня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світ. війни воювало 12 тис. кам’янчан. У К. р. діяло 2 великих рад. партизан. загони, 1942 також – підпілля ОУН–УПА. Пл. 0,7 тис. км2. Насел. 35 447 осіб (2001, складає 87,2 % до 1989), переважно українці. У складі р-ну – м. Кам’янка та 29 сільс. насел. пунктів. Лежить у межах Придніпровської височини. Поверхня підвищена, хвиляста, розчленована долинами річок, балками та ярами. Корисні копалини: граніти, суглинки, глини та торф. У р-ні протікають річки бас. ДніпраТясмин та його притоки Мокрий Ташлик і Сухий Ташлик, Жаботинка, Косарка. Заг. пл. водного дзеркала 739 га. Ґрунти – переважно опідзолені та типові середньогумусні чорноземи. Пл. лісів 13,3 тис. га. Ростуть дуб, граб, сосна, біла акація. У с. Косарі – спирто-горілчаний комбінат, у селах Жаботин, Куликівка та Райгород – цегляні з-ди. Спеціалізація с. госп-ва – рослинництво зерново-буряківничого і тваринництво м’ясо-молоч. напрямів. Пл. с.-г. угідь 53,1 тис. га, з них орних земель – 45,5 тис. га, луків і пасовищ – 7,6 тис. га. Осн. виробниками с.-г. продукції є 57 фермер. госп-в. Гол. культури: озима пшениця, горох, ячмінь, кукурудза, цукр. буряк, соняшник. У К. р. – 18 заг.-осв. шкіл, допоміжна школа-інтернат (с. Михайлівка), 22 дитсадки; 18 Будинків культури, 6 клубів, 21 б-ка, Кам’янський державний історико-культурний заповідник; центр. рай. лікарня, 3 дільничні лікарні, 2 амбулаторії, 19 фельдшер.-акушер. пунктів. Виходить г. «Трудова слава». Нар. аматор. художні колективи: гурт «Сусіди» (с. Райгород), фольклор. ансамбль «Криниця» (с. Юрчиха), духовий оркестр (с. Михайлівка). На тер. р-ну виявлено бл. 300 курганів різного періоду, 4 городища доби пізньої бронзи, 25 поселень раннього заліз. віку (8–3 ст. до н. е.), 5 ранньослов’ян. поселень (2–5 ст.). Пам’ятки арх-ри: цегляні церкви поч. 19 ст. у с. Лебедівка та поч. 20 ст. у с. Юрчиха, дерев’яні церкви 19 ст. у селах Жаботин, Михайлівка та Ребедайлівка, Вербівка. У с. Жаботин встановлено погруддя гайдамац. ватажка М. Залізняка, у с. Вербівка – погруддя П. Чайковського, у с. Баландине – пам’ятник Т. Шевченку, у с. Тимошівка – пам’ят. знак на місці спалення фашистами жителів. Серед видат. уродженців – політ. діяч, меценат Ф. Швець (с. Жаботин); фізіолог, чл.-кор. АН УРСР А. Ємченко (с. Михайлівка), генетик-селекціонер, чл.-кор. УААН М. Басовський (с. Телепине), вет. лікар В. Бердник (с. Жаботин), біолог М. Бойко (с. Лузанівка), економісти В. Губенко (с. Баландине) та В. Ситник (с. Вербівка), мовознавець Г. Данилов (с. Косарі), лікар-хірург В. Дяченко (с. Михайлівка), літературознавець, письменник М. Іщенко (с. Лузанівка), історик І. Кулинич (с. Грушківка); письменники Д. Кононенко (с. Ребедайлівка), М. Шумило (с. Михайлівка); майстри декор. розпису В. Довгошия (с. Вербівка) та М. Муха; бандурист, засл. арт. УРСР Ф. Жарко (обидва – с. Михайлівка), композитор К. Шимановський (с. Тимошівка); Герої Рад. Союзу І. Дриженко (с. Олянине), О. Конякін (с. Грушківка), С. Мірошниченко (с-ще Копійчана), К. Чекаль (с. Райгород), повні кавалери ордена Слави О. Оришечко (с. Михайлівка) та В. Хижняк (с. Куликівка).

Ю. Ю. Ляшко, Г. М. Таран

Стаття оновлена: 2012