Катинь - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Катинь

КАТИ́НЬ – урочище, місце масового захоронення розстріляних польських військовиків. Знаходиться за 14 км на Зх. від м. Смоленськ (РФ). Поляки потрапили у полон восени 1939 після вступу Червоної армії на тер. Зх. України та Білорусі. Їх утримували у Козел. (Смолен., нині Калуз. обл.), Осташків. (Калінін., нині Твер. обл.; обидві – РФ), Старобіл. (Харків., нині Луган. обл.) спец. таборах НКВС, а також в’язницях Києва, Харкова, Херсона, Мінська. 1943 представники нім. окупац. влади виявили поховання у Катин. лісі. Нім. уряд ініціював створення міжнар. комісії, до складу якої увійшли судмедексперти з окупов. або союз. Німеччині країн (Бельгії, Нідерландів, Болгарії, Данії, Фінляндії, Угорщини, Італії, Франції, Чехії, Хорватії, Словаччини) та Швейцарії. Водночас польс. еміграц. уряд у Лондоні звернувся до Міжнар. Червоного Хреста з вимогою розслідувати обставини справи. У відповідь рад. сторона розірвала із ним дипломат. відносини та звинуватила у всьому німців. Загалом у березні–червні 1943 ексгумовано 4143 (ідентифіковано за допомогою представників Польс. Червоного Хреста 2815) тіл поляків, також віднайдено поховання рад. військовиків і цивіл. громадян. Міжнар. комісія встановила, що розстріли здійснено органами НКВС навесні 1940. Відтоді поняття «К.» стало заг. назвою масових розстрілів польс. офіцерів і держ. службовців на тер. СРСР. Після визволення Смоленщини, взимку 1944 рад. уряд направив у Катин. ліс спец. комісію на чолі з акад. АН СРСР М. Бурденком. Відповідно до її висновків, польс. військовополонених розстріляли у вересні–грудні 1941 німці. Після 2-ї світ. війни матеріали комісії М. Бурденка передано в Міжнар. військ. трибунал у м. Нюрнберґ (Німеччина), однак він визнав їх недостатньо аргументов. для висунення звинувачень нім. стороні. 1959 органи КДБ СРСР знищили архівні особові справи польс. офіцерів. Лише 1990 рад. кер-во офіційно визнало факт знищення польс. військовиків органами НКВС, 1992 частину відповід. документів оприлюднено та передано Польщі. 2000 у К. споруджено меморіал, а президент РФ Б. Єльцин публічно попросив вибачення у поляків за злочини рад. режиму. Незважаючи на це, т. зв. проблема К. продовжує ускладнювати польс.-рос. відносини, особливо після загибелі 2010 у авіакатастрофі побл. Смоленська за не до кінця з’ясов. обставин польс. делегації (загалом 96 осіб) на чолі з президентом Польщі Л. Качинським, який мав намір відвідати Катин. меморіал і виголосити промову до 70-ї річниці трагедії. 2007 польс. реж. А. Вайда, батька якого розстріляли у К. (за ін. даними – у Харкові), зняв х/ф «Катинь».

Літ.: Лебедева Н. С. Катынь: преступление против человечества. Москва, 1994; Яжборовская И., Яблоков А., Парсаданова В. Катынский синдром в советско-польских и российско-польских отношениях. Москва, 2009; Зінченко О. Година папуги. Українські сторінки Катині. 2-е вид. К., 2011.

Р. В. Пилипчук

Стаття оновлена: 2012