Катілов Олександр Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Катілов Олександр Михайлович

КАТІ́ЛОВ Олександр Михайлович (15. 03. 1943, станиця Родніковська Краснодар. краю, РФ) – майстер різьблення на дереві та художнього оброблення металу, живописець. Засл. майстер нар. творчості України (1981). Лауреат 2-го всесоюз. фестивалю нар. творчості (Москва, 1987). Чл. НСМНМУ (1990). Мист-ву навч. самотужки. Працював у Миколаєві: від 1965 – на телефон. станції; від 1974 – в ін-ті «Укрколгосппроект»; від 1976 – на вироб.-худож. комбінаті; від 1979 – оформлювачем автобус. парку; від 1980 – у КБ «Електрогідравліка»; 1982–86 – оформлювачем кораблебуд. з-ду; на твор. роботі. Учасник обл., всеукр. та всесоюз. мист. виставок від 1979. Персон. – у Миколаєві (1981, 1985, 1989–90, 2000, 2005, 2007–08). Автор чекан. композицій у техніках ручного холод. кування, дерев’яних декор. композицій на побут. тематику, тарелей, кухон. наборів у техніках плоского геом., круглого різьблення без шліфування, живопис. пейзажів, графіч. карикатур і шаржів. Окремі роботи зберігаються в Микол. краєзнав. та худож. музеях.

Тв.: 7 чекан. композицій, 2 лицарі, «Золотий півник» на шатровій покрівлі гол. павільйону для дит. м-ка «Казка» (Миколаїв, усі – 1982; за ескізами В. Бурлаки, В. Бережного); ковші-«чайки» – «Флора» (1982), «Андромаха» (1983), «Св. Павло» (1983; 2004), «Св. Миколай» (1984; 2004), «Дванадцять апостолів», «Імператриця Марія», «Орфей» (усі – 2003); різьблені композиції – «Грай, любий» (1986), «Гончарі» (1987), «Грай, синку, грай», «Цигани» (обидві – 1991), «Ніжність», «Колишнє», «Бажаємо щастя», «Пригощаю», «Торг» (усі – 2003), «На щастя і життя довге», «За волю, щастя, добробут»,«Материнство», «Грай, Тарасику милий» (усі – 2004), «Пробач» (2006); декор. тарелі – «Миколаївська» (1990-і рр.), «Нарядна» (2004); кухонні набори – «Радість» (1997), «Сонечко» (1998); живопис – «Дощ (Центр Миколаєва)», «Вид на місто з яхт-клубу на Стрілці», «Будівельний університет», «Місто», «Натюрморт із кавуном», «Перед заходом», «Великий ракетний крейсер виходить у дальнє плавання» (усі – кін. 1990-х рр.), «Великий десантний корабель “Костянтин Ольшанський” біля нижньої набережної» (2009).

Літ.: Малина В. Деревянный чемодан из детства // Веч. Николаев. 1991, 25 июля; Смирнова Н. Посвящение городу // Юж. правда. 2005, 29 нояб.

Н. В. Дудник

Стаття оновлена: 2012