Катрушенко Іван Гордійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Катрушенко Іван Гордійович

КАТРУШЕ́НКО Іван Гордійович (18. 04. 1925, с. Нижнє, нині у складі м. Первомайськ Луган. обл. – 12. 03. 2012, Львів, похов. у с. Лисиничі Пустомитів. р-ну Львів. обл.) – графік, живописець. Батько В. Катрушенка. Чл. НСХУ (1966). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Закін. Львів. ін-т приклад. та декор. мист-ва (1953; викл. С. Лазеба, Р. Сельський, М. Федюк), де й працював ст. викл. (1963–65). Н. c. Музею укр. мист-ва у Львові (1953–63). На твор. роботі. Учасник респ. та всесоюз. мист. виставок від 1960. Персон. – у Львові (1985). Осн. галузі – станк. і книжк. графіка (плакат, екслібрис); осн. техніка – ліногравюра. В естамп. графіці розвивав лінію пошуку національно окресленої форми на основі синтетич., лапідар. пластич. мови; в окремих роботах виходив із методу імпресіоніст. пуантилізму, тонко градіюючи передавання повітр. середовища пейзажів; у темат. творах стилістика більш узагальненого характеру. Окремі роботи зберігаються у Нац. музеї у Львові, зібранні Львів. АМ.

Тв.: графіка – «У горах» (1960), «Гайдамаки» (1961), «Перебендя» (1964); серії кольор. ліногравюр – «До 100-річчя від дня народження В. Леніна» (1969), «Карпати» (1984), офортів – «Карпати» (1982); плакати – «Т. Шевченко» (1964), «Леся Українка» (1970); іл. – до кн. «Українські народні казки» (1970), «Вибрані твори» М. Коцюбинського (1983; обидві – Львів); літографії – «Г. Сковорода» (1973), «Універсали Б. Хмельницького» (1978), «Т. Шевченко» (1979); портрети – «В. Стефаник» (1981), «М. Федюк» (1984), «М. Петренко», «В. Лучук», «Б. Ступка», «Є. Дзиндра», «Б. Возницький»; живопис – серія «Карпати» (1990–95).

Літ.: Іван Катрушенко. Каталог персон. виставки. Л., 1985; Яців Р. Плідний шлях митця // Вільна Україна. 1985, 12 трав.

Р. М. Яців

Стаття оновлена: 2012