Каульбарс Олександр Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Каульбарс Олександр Васильович

КАУЛЬБА́РС Олександр Васильович (11(23). 05. 1844, С.-Петербург – 25. 01. 1929, Париж) – військовик, географ. Належав до барон. роду швед. походження. Закін. Микол. уч-ще гвард. юнкерів (1861) і Академію Генштабу (1868). Від 1861 служив у лейб-гвардії Гатчин. полку (брав участь у придушенні польс. повстання 1863–64); від 1868 – у Туркестан. військ. окрузі (Середня Азія). Дійс. чл. Рос. геогр. т-ва, чл.-засн. Середньоазій. вченого т-ва. Очолював експедиції з вивчення раніше не досліджених р-нів Тянь-Шаню (1868) та русла і дельти р. Амудар’я (1873). Результати роботи експедицій відзначені золотими медалями Рос. геогр. т-ва. Під час рос.-турец. війни 1877–78 – начштабу 8-ї кавалерій. дивізії; 1878–79 – чл. Міжнар. комісії з визначення кордонів Сербії; 1882–83 – військ. міністр Болгарії; відтоді – на команд. посадах у кавалерії (написав низку праць із тактики її застосування); 1900–01 – ком-р 2-го Сибір. армій. корпусу (брав участь у придушенні іхетуан. повстання у Китаї); 1901–04 – пом. командувача, 1904 і 1905–09 – командувач військами Одес. військ. округу. У роки рос.-япон. війни 1904–05 – командувач 3-ї і 2-ї Маньчжур. армії (його невдалі дії у битві побл. м. Мукден після війни розбирали на спец. засіданні Військ. ради). 1905 – тимчас. генерал-губернатор Одеси (придушував рев. виступи, сприяв діяльності монарх. орг-цій). 1907–08 заснував і очолив у Одесі перший у Рос. імперії аероклуб, особисто здійснював польоти на дирижаблях та аеропланах. На поч. 1-ї світ. війни організовував авіац. підрозділи у частинах Пн.-Зх. фронту, від 1915 – у відставці. Після більшов. перевороту 1917 виїхав на Пд. Росії, 1918 вступив до Добровол. армії (зарах. у резерв чинів). На еміграції проживав у Болгарії та Франції. У Парижі працював у Радіотелегр. т-ві, був головою Союзу рос. льотчиків.

Пр.: Заметки о Кульджинском крае // Мат. для статистики Туркестан. края. Вып. 2. 1873; Материалы по географии Тянь-Шаня, собранные во время путешествия 1868 г. членом-учредителем Среднеазиатского ученого общества бароном А. В. Каульбарсом // Зап. Рос. геогр. об-ва. 1875. Т. 5; Низовья Аму-Дарьи, описанные по собственным исследованиям в 1873 г. // Там само. 1881. Т. 9; Древнейшие русла Аму-Дарьи. 1887; Передовые эскадроны. Приемы разведывания конницы. 1888; 1900; Конница. Мысли и работа. 1903 (усі – С.-Петербург).

Р. В. Пилипчук

Стаття оновлена: 2012