Каутський Карл-Йоганн

КА́УТСЬКИЙ Карл-Йоганн (Kautsky Karl Johann; 16. 10. 1854, Прага — 17. 10. 1938, Амстердам) — німецький історик, економіст, філософ, публіцист. 1874–79 навч. у Віден. університеті. 1875 вступив до С.-д. робітн. партії Австрії, 1881 по­зна­йомився із К. Марксом і Ф. Енгельсом та пере­йшов на позиції рев. марксизму. Був секр. Ф. Енгельса, опублікував рукописи праць К. Маркса за влас. редакцією. 1883–1917 — засн., видавець і ред. часопису «Die Neue Zeit». Один із лідерів й ідеологів 2-го Інтернаціоналу. Мешкав у Лондоні, Штут­тґарті, Цюриху, Берліні, Відні; після аншлюсу Австрії Німеч­чиною 1938 ви­їхав до Амстердама. У своїх працях систематизував філос., соціол., екон., політ. ідеї К. Маркса та Ф. Енгельса. У по­глядах на сусп. роз­виток по­єд­нував діалект. матеріалізм із еволюціонізмом, під­креслював єд­ність процесів у природі та су­спільстві. Значну увагу приділяв ви­вчен­ню історії націй, зокрема ви­значив їх як спільноти людей, обʼ­єд­наних однією мовою, тер. і повсякден. екон. звʼязками; роз­глянув тенденції роз­витку націй, принципи їхнього політ. самови­значе­н­ня. Від­кидав рев. насильство і диктатуру пролетаріату, звинувачував В. Леніна у ревізії марксизму, засуджував більшовизм, фашизм і нацизм, рад. лад вважав різновидом держ. рабства. Об­стоював ідею приходу соціал-демократів до влади через механізм парламент. демократії, намагався по­єд­нати марксизм із немарксист. філос. системами, а рев. риторику — з по­ступками та ком­промісами. Перед­бачив екон. кризу в Європі та пере­творе­н­ня США у провід­ну країну світу після 1-ї світової війни, виникне­н­ня екон. союзу європ. держав (ЄС). Теор. спадщина К. є важливою складовою ідеології сучас. соціал-демократів.

Завантажити статтю