Каховка - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Каховка

КАХО́ВКА – місто обласного значення Херсонської області, райцентр. Знаходиться на лівому березі Дніпра (Каховського водосховища), за 90 км від обл. центру та за 10 км від залізнич. ст. Каховка. Пл. 15,9 км2. Насел. 38 238 осіб (2001, складає 89,1 % до 1989), переважно українці. Річк. порт. У околицях К. знайдено залишки поселень та поховань доби пізньої бронзи, а також скіф. поселення, кам’яні баби кочівників 11–13 ст. 1504–1695 побл. сучас. К. існувала турец. фортеця Іслам-Кермен, яка у комплексі з ін. укріпленнями забезпечувала контроль над гирлом Дніпра та тамтеш. переправою. Її неодноразово штурмували запороз. козаки – на чолі з Д. Вишневецьким (1556), Б. Ружинським (1576), М. Дорошенком (1628), І. Сірком (1660, 1671, 1672 і 1673). Фортецю зруйнували рос.-укр. війська під час Дніпров. походу 1695. У 1771 на цьому місці побудовано Шагингирейське укріплення. К. вперше згадується у писем. джерелах 1791. Назва міста походить від прізвища генерала М. Каховського. Засн. як слобода полковником Д. Овсянико-Куликовським, рід якого надовго осів у цих місцях. До 1796 К. входила до складу Таврій. обл., від 1797 – Новорос. губ. Від 1840 – м-ко. Від 1861 – волос. центр Дніпров. пов. Таврій. губ. К. була одним із центрів чумац. промислу. У 2-й пол. 19 – на поч. 20 ст. – важливий торг. центр Пд. України. Два щоріч. кахов. ярмарки мали найбільший у Таврії товарообіг. Сюди приїздили управителі та прикажчики з маєтків Фальц-Фейнів, Трубецьких, Мордвинових, щоб найняти працівників для с.-г. робіт (кахов. «людський ярмарок» описано Г. Успенським і О. Гончаром). 1884 відкрито 2-класне нар. уч-ще, згодом – жін. і чол. г-зії та 3 громад. б-ки. На поч. 20 ст. працювали с.-г. машин, пивовар., горілчаний, лісопил. з-ди, 2 парових млини, колісна майстерня, ф-ка безалкогол. напоїв, електростанція. За часів Визв. змагань 1917–21 К. опинилася в зоні селян. повстан. рухів. Від 1919 – місто Херсон. губ. У серпні–жовтні 1920 на Кахов. плацдармі відбувалися кровопролитні бої між більшов. і врангелів. військами. З цими подіями пов’язані імена більшов. воєначальників М. Фрунзе, В. Блюхера, Д. Карбишева, лідерів білого руху П. Врангеля, О. Кутепова. Від 1923 – райцентр. 1923–30 – у складі Херсон. округи, від 1932 – Одес., від 1944 – Херсон. обл. Жит. зазнали сталін. репресій, потерпали від голодомору 1932–33. У серпні 1941 – зона актив. бойових дій між рад. і нім. військами. Від 1 вересня 1941 до 2 листопада 1943 – під нім.-фашист. окупацією. Діяв Рух Опору. 1897 у К. мешкало бл. 1,2 тис., 1939 – 12,6 тис., 1959 – 19,1 тис., 1979 – 38,7 тис. осіб. У 1-й пол. 1950-х рр. створ. Кахов. водосховище (побл. м. Нова Каховка – Каховська ГЕС ім. П. Непорожнього). Від 1972 – місто обл. значення. Гол. підпр-ва: ВАТи – «Каховський завод електрозварювального устаткування», «Каховський експериментальний механічний завод», «Каховський ремонтно-механічний завод “Сільгоспагрегат”»; ЗАТ «Чумак», Кахов. філія ЗАТ «Каргілл» (олійно-екстракц. з-д), колективне підпр-во «Кахов. ремонтно-монтаж. комбінат», ТОВ «Петропласт». 2008–09 Микол. підпр-во «Судносервіс» спорудило в місті потуж. елеватор для зберігання зерн. і олій. культур. У К. – 6 заг.-осв. шкіл, г-зія, середня вечірня школа, профес. ліцей сфери послуг, тех. школа, Центр дит. творчості, станція юних техніків, станція юних натуралістів, міжшкіл. навч.-вироб. комбінат, ДЮСШ, 10 дитсадків; Палац культури, 2 б-ки, школа мист-в, кінотеатр ім. В. Блюхера, Каховський історичний музей; центр. рай. лікарня; відділ. 11-ти банків. Є парк культури та відпочинку. Виходить г. «Каховська зоря». У К. 6 аматор. колективів мають звання «народний», 5 – «зразковий». Тут проходять Всеукр. хореогр. фестиваль «Верховинця степова криниця», Всеукр. байк-рок- фестиваль «Тачанка», обл. конкурси «Театральна весна» та «Танцювальні сезони», обл. виставка декор.-ужитк. мист-ва «Каховський ярмарок». 1992–2006, 2008 проводили Міжнар. муз. фестиваль «Таврійські ігри». Реліг. громади: УПЦ МП, УПЦ КП, 10 – протестантських (євангел. християн-баптистів, адвентистів сьомого дня, свідків Єгови). Особливе місце займає знаковий пам’ятник рад. епохи на честь кіннотників, які брали участь 1920 у боях на Кахов. плацдармі, «Легендарна тачанка» (скульптори Ю. Лоховинін, Л. Михайльонок, Л. Родіонов, арх. Є. Полторацький, 1967). Встановлено погруддя О. Пушкіна (1937), пам’ятники «Дівчина в шинелі» (скульптори Ф. Согоян, А. Аветисян, арх. С. Миргородський, В. Горбенко, 1983), М. Фрунзе (1957), В. Блюхеру (1967), Г. Орджонікідзе, М. Островському (обидва – 1974). Серед видат. уродженців – літературознавець, мовознавець, почес. акад. С.-Петербур. АН Д. Овсянико-Куликовський, правознавець Є. Алісов, лікар-рентґенолог О. Балабан, лікар-уролог Я. Войташевський, лікар-отоларинголог О. Циганов, фахівець у галузі електрич. машин і апаратів Е. Чехет, фахівець у галузі біохімії зерна та зернознавства В. Яковенко; художник, письменник М. Жук, поет, публіцист В. Зленко, поет, перекладач Є. Фомін; художник К. Клюк; актриса, нар. арт УРСР Ф. Гаєнко, композитор, диригент, нар. арт. Вірм. РСР О. Спендіаров; спортсмени В. Вірчис (бокс), О. Корчмид (стрибки з жердиною). Поет М. Свєтлов і композитор І. Дунаєвський написали до к/ф «Три товариші» (1935, кіностудія «Ленфільм», реж. С. Тимошенко) «Пісню про Каховку». У К. жили та працювали Герої Рад. Союзу Я. Бабенко та Т. Пирогов.

Літ.: Яценко А. Д. Каховка, Каховка… Істор.-екон. нарис. О., 1969; Орлова З. С., Ратцер И. Д. Из истории заселения Херсонщины: Краткий справоч. Хн., 1993; Каховка: історія – сучасність. Хн., 2007; Херсонщина запрошує. Хн., 2008.

С. Л. Сидьолкіна

Стаття оновлена: 2012