Каховський район

КАХО́ВСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у центральній частині Херсонської області. Межує з Горностаїв., Нижньосірогоз., Новотроїц., Чаплин., Цюрупин. р-нами, Новокахов. міськрадою Херсон. обл. Утвор. 1923. У 1923–30 — у межах Херсон. округи, 1932–44 — Одес., від 1944 — Херсон. обл. Жит. за­знали сталін. ре­пресій, потерпали від голодомору 1932–33. Від вересня 1941 до листопада 1943 — під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світової війни воювало бл. 6 тис. каховчан, з них понад 2 тис. загинуло. Площа 1,5 тис. км². Насел. 40 104 особи (2001, складає 96,6 % до 1989), пере­важно українці. У складі р-ну — 44 сільс. насел. пункти. Адм. центр — місто обл. значе­н­ня Каховка. Лежить на Причорноморській низовині, у степ. зоні. Поверх­ня — низовин­на плоска лесова рівнина з числен. подами, балками, западинами. Корисні копалини: вапняк, пісок. На Пн. тер. р-ну омиває Каховське водо­сховище, з якого беруть початок Каховський магістральний канал і Пів­нічно-Кримський канал. Ґрунти пере­важно чорноземні пд. та лучні солонцюваті. Обʼєкти природно-заповід. фонду: заг.-зоол. заказник Корсунський, заповід­не ур­очище Малокаховський бір, памʼятка садово-парк. мистецтва дендропарк Кахов. лісгоспзагу (усі — місц. значе­н­ня). У К. р. працють понад 100 під­приємств, які пере­важно спеціалізуються на пере­роблен­ні с.-г. продукції. Спеціалізація с. господарства — рослин­ництво зерн. і тварин­ництво мʼясо-молоч. напрямів. Гол. культури: озима пшениця, кукурудза, соняшник, соя. Роз­винуте овочівництво. Серед провід. с.-г. виробників — дослідне госп-во «Асканійське», багатофункціон. ко­оператив «Світанок», фермер. госп-во «Едельвейс», «Зоря Каховщини», «Акант», «Мік», приватне під­приємство «Варіант». Р-н роз­таш. на пере­хресті важливих шляхів. Його пере­тинають залізниця сполуче­н­ням Херсон–Каховка–Нововесела й автомагістраль між­нар. значе­н­ня Ростов-на-Дону–Одеса–Рені. У К. р. — 31 заг.-осв. школа, аграр. технікум (с. Коробки), аграр. профес. ліцей (с. Червоний Пере­коп), 25 до­шкіл. дит. закладів; 30 закладів культури клуб. типу, 30 б-к, 6 музеїв на громад. засадах; 40 лікув. закладів. Виходить г. «Каховська зоря». У різний час здобули популярність хор. капела та жін. вокал. ансамбль «Червона калина» рай. Будинку культури, жін. вокал. ансамбль «Журавка» Дудчин. сільс. Будинку культури, ансамблі укр. пісні «Криниченька» Софій. сільс. клубу, «Господарочка» Семенів. сільс. Будинку культури, «Каховчанка» Камʼян. сільс. Будинку культури та ін. Функціонують реліг. громади УПЦ МП і УПЦ КП, проте­стантів (свідків Єгови, адвентистів сьомого дня, християн віри євангельської, євангел. християн-баптистів). Памʼятки археології нац. значе­н­ня: стоянка Дмитрівка (пізній палеоліт), пізньоскіф. Любимівське городище та кургани. На околицях с. Василівка виявлено рештки поселень і могильник доби ран­ньої та пізньої бронзи, побл. с. Софіївка — поселе­н­ня доби пізнього палеоліту, побл. сіл Архангельська Слобода та Вільна Україна — бл. 50 курганів з похова­н­нями доби бронзи, часів скіфів, сарматів і кочівників 11–13 ст., побл. с. Камʼянка — кургани доби бронзи. Серед видат. уродженців — біо­лог М. Білий (с. Софіївка), матеріало­знавець В. Волкогон, брати лікарі-гігієністи Валентин і Микола Гребняки (усі — с-ще Червоний Пере­коп); письмен­ники М. Братан і М. Жихарев (обидва — с. Семенівка); Герої Рад. Союзу Т. Горобець (с. Софіївка) та І. Зюзь (с. Любимівка).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю