Каховський район - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Каховський район

КАХО́ВСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у центральній частині Херсонської області. Межує з Горностаїв., Нижньосірогоз., Новотроїц., Чаплин., Цюрупин. р-нами, Новокахов. міськрадою Херсон. обл. Утвор. 1923. У 1923–30 – у межах Херсон. округи, 1932–44 – Одес., від 1944 – Херсон. обл. Жит. зазнали сталін. репресій, потерпали від голодомору 1932–33. Від вересня 1941 до листопада 1943 – під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світ. війни воювало бл. 6 тис. каховчан, з них понад 2 тис. загинуло. Пл. 1,5 тис. км2. Насел. 40 104 особи (2001, складає 96,6 % до 1989), переважно українці. У складі р-ну – 44 сільс. насел. пункти. Адм. центр – місто обл. значення Каховка. Лежить на Причорноморській низовині, у степ. зоні. Поверхня – низовинна плоска лесова рівнина з числен. подами, балками, западинами. Корисні копалини: вапняк, пісок. На Пн. тер. р-ну омиває Каховське водосховище, з якого беруть початок Каховський магістральний канал і Північно-Кримський канал. Ґрунти переважно чорноземні пд. та лучні солонцюваті. Об’єкти природно-заповід. фонду: заг.-зоол. заказник Корсунський, заповідне урочище Малокаховський бір, пам’ятка садово-парк. мист-ва дендропарк Кахов. лісгоспзагу (усі – місц. значення). У К. р. працють понад 100 підпр-в, які переважно спеціалізуються на переробленні с.-г. продукції. Спеціалізація с. госп-ва – рослинництво зерн. і тваринництво м’ясо-молоч. напрямів. Гол. культури: озима пшениця, кукурудза, соняшник, соя. Розвинуте овочівництво. Серед провід. с.-г. виробників – дослідне госп-во «Асканійське», багатофункціон. кооператив «Світанок», фермер. госп-во «Едельвейс», «Зоря Каховщини», «Акант», «Мік», приватне підпр-во «Варіант». Р-н розташ. на перехресті важливих шляхів. Його перетинають залізниця сполученням Херсон–Каховка–Нововесела й автомагістраль міжнар. значення Ростов-на-Дону–Одеса–Рені. У К. р. – 31 заг.-осв. школа, аграр. технікум (с. Коробки), аграр. профес. ліцей (с. Червоний Перекоп), 25 дошкіл. дит. закладів; 30 закладів культури клуб. типу, 30 б-к, 6 музеїв на громад. засадах; 40 лікув. закладів. Виходить г. «Каховська зоря». У різний час здобули популярність хор. капела та жін. вокал. ансамбль «Червона калина» рай. Будинку культури, жін. вокал. ансамбль «Журавка» Дудчин. сільс. Будинку культури, ансамблі укр. пісні «Криниченька» Софій. сільс. клубу, «Господарочка» Семенів. сільс. Будинку культури, «Каховчанка» Кам’ян. сільс. Будинку культури та ін. Функціонують реліг. громади УПЦ МП і УПЦ КП, протестантів (свідків Єгови, адвентистів сьомого дня, християн віри євангельської, євангел. християн-баптистів). Пам’ятки археології нац. значення: стоянка Дмитрівка (пізній палеоліт), пізньоскіф. Любимівське городище та кургани. На околицях с. Василівка виявлено рештки поселень і могильник доби ранньої та пізньої бронзи, побл. с. Софіївка – поселення доби пізнього палеоліту, побл. сіл Архангельська Слобода та Вільна Україна – бл. 50 курганів з похованнями доби бронзи, часів скіфів, сарматів і кочівників 11–13 ст., побл. с. Кам’янка – кургани доби бронзи. Серед видат. уродженців – біолог М. Білий (с. Софіївка), матеріалознавець В. Волкогон, брати лікарі-гігієністи Валентин і Микола Гребняки (усі – с-ще Червоний Перекоп); письменники М. Братан і М. Жихарев (обидва – с. Семенівка); Герої Рад. Союзу Т. Горобець (с. Софіївка) та І. Зюзь (с. Любимівка).

В. Г. Шевченко

Стаття оновлена: 2012