«КИ́ЇВ» — муніципальний академічний камерний хор. Засн. 1990 у Києві. Худож. кер. — М. Гобдич (від 1992). Лауреат низки між­нар. конкурсів: 1-го конкурсу хорів ім. Р. Шуман­на (м. Цвік­кау, Німеч­чина, 1992, Золотий диплом), 12-го конкурсу церк. музики (м. Гайнувка, Польща, 1-а премія), 6-го (м. Слайґо, Ірландія, Ґран-Прі; обидва — 1993) і 49-го (м. Ллаґолен, Велика Британія, 1994, 2-а премія) хор. конкурсів, 15-го і 20-го конкурсів лауреатів поперед. років (Гайнувка, 1996, 2001, Ґран-Прі). Від 1993 — у складі Київконцерту, від 1995 — муніцип., від 2008 — академ. У концерт. про­грамах, зокрема, звучить призабута або знана лише з роз­шифрованих вченими ману­скриптів музика: церк. монодія, бароко (М. Дилецький, С. Пекалицький) та класицизм (М. Березовський, А. Ведель, Д. Бортнянський, М. Вербицький). Не­вдовзі «К.» виявив себе проникливим інтер­претатором нац. романт. музики (М. Лисенко, О. Кошиць, М. Леонтович, К. Стеценко, Я. Яциневич), сучас. майстрів (Б. Лятошинський, М. Скорик, Л. Дичко, Є. Станкович, В. Сильвестров), творів наймолодшої генерації композиторів (В. Степурко, Г. Гаврилець, В. Зубицький, О. Козаренко, В. Рунчак, В. Польова). У репертуарі також — аранжува­н­ня нар. пісень, обряд. дійства укр. композиторів 19–20 ст., хор. твори зх.-європ. композиторів 17–20 ст., твори рос. композиторів. З ініціативи «К.» 1997 започатковано хор. фестиваль «Золотоверхий Київ», 2001 — конкурс композиторів «Духовні псалми». У концертах фестивалю — декілька виконав. манер: спів з ісоном у монодіях 16 ст. (солісти — О. Білошапка, О. Бойко, М. Гобдич, В. Овдій, О. Біда, Р. Походня, Р. Пучко); концертно-академ. (вже зга­даний барок. і класич. репертуар); викона­н­ня літургіки з елементами церк. від­прави (роз­співува­н­ня єктеній, чита­н­ня священ. текс­тів, псалмодійно виразне інтонува­н­ня сольних «партій» за священика чи диякона, зокрема у літургіях М. Вербицького, М. Леонтовича, Я. Яциневича, А. Веделя). Твори, що мають нар.-обряд. основу (аранжува­н­ня фольклор. зразків або їх стилізація), виконуються з уведе­н­ням елементів сценіч. руху й актор. гри («Українське Різдво» В. Степурка); театраліз. дійства — з від­повід. сцено­графією й декор. оформле­н­ням (хор. концерти Ю. Алжнєва, «Купало» Є. Станковича). Серед най­успішніших реалізов. проектів — хор. антифони у Трапезній церкві й Успен. соборі Києво-Печер. лаври («Духовні твори укр. композиторів 17–20 ст.», концерт «Не отвержи мене» М. Березовського, Літургії М. Вербицького, М. Леонтовича, Я. Яциневича, А. Веделя). Динам. драматургія інтонува­н­ня музики 4-ма капелами (разом з «К.» ви­ступали Чол. капела ім. Л. Ревуцького, «Павана», «Хрещатик», «Кредо»), зі­ставле­н­ня їх тембр. палітр, над­звичайні просторово-акуст. ефекти, виразний діалог солістів й ансамблів під­силюють звуча­н­ня сакрал. слова й музики. Значної популярності набули традиц. концерти «К.» «Різдвяні вечори» й «Різдвяні антифони». При «К.» створ. «Б-ку хор. партитур» (ви­дано понад 300 зразків), що істотно збагатило можливості пошире­н­ня мист. раритетів. Серед унікал. вид. — твори М. Дилецького, А. Веделя, М. Вербицького, Я. Яциневича. Ви­йшло понад 40 компакт-дисків із творами нац. та зарубіж. музики, більшість з яких записано вперше. Гастролі у США, Канаді, Ірландії, Великій Британії, Франції, Нідерландах, Бельгії, Німеч­чині, Австрії, Італії, Данії, Швеції, Польщі, Білорусі, Росії. Про «К.» написано значну кількість схвальних від­гуків в Україні та за кордоном (зокрема у «Washington Post», «New York Times»).