Київська духовна академія - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Київська духовна академія

КИ́ЇВСЬКА ДУХО́ВНА АКАДЕ́МІЯ – вищий духовний православний навчальний заклад. Відкритий 1819 у Київському Братському Богоявленському чоловічому монастирі на базі розформов. 1817 Києво-Могилян. академії для підготовки вищих духов. ієрархів та викл. духов. семінарій. У структурі Академії – богослов. і церк.-практичне відділ., від 1869 – й церк.-істор. (1884 поділ на відділ. скасовано). Навчалося бл. 200 осіб. Серед випускників – Алексій (Готовцев), О. Андрієвський, Антоній (Гриневич), В. Біднов, Василь (Липківський), Венедикт (Поляков), К. Воблий, П. Житецький, Інокентій (Сокаль), Іоанн (Поммер), Т. Кезма, П. Козицький, О. Кошиць, Михаїл (Єрмаков), І. Нечуй-Левицький, Філарет (Лінчевський), В. Чехівський. У різні роки в К. д. а. працювали С. Голубєв, М. Дроздов, В. Екземплярський, В. Завітневич, І. Корольков, П. Кудрявцев, П. Ліницький, Макарій (Оксіюк), М. та Я. Олесницькі, М. Петров, Ф. Титов. Викладачі Академії підготували й видали дослідж. з історії Києво-Могилян. академії, почали укладати влас. варінт історії України, брали участь у діяльності істор. т-в і ком-тів. Видавали тижневик «Воскресное чтение» (1837–1912), щомісяч. ж. «Труды Киевской духовной академии» (1860–1917), річник «Учено-богословские и церковно-проповеднические опыты студентов Киевской духовной академии» (1904–15, 1917), «Чтения в Церковно-историческом и археологическом обществе при Киевской духовной академии» (1883–1916). Серед опубл. істор. праць – «История Киевской академии» (С.-Петербург, 1843) М. Булгакова, «Киев с древнейшим его училищем академиею» (К., 1856) В. Аскоченського, «Историческая записка о состоянии академии в минувшее пятидесятилетие» («Труды Киевской духовной академии», 1869, т. 4) І. Малишевського, «Акты и документы по истории Киевской духовной академии. 1796–1869» (К., 1910–15, т. 1–5), «Императорская Киевская духовная академия в ее трехвековой жизни и деятельности. 1615–1915» (К., 1915) Ф. Титова, надрукована 1924 під назвою «Стара вища освіта в Київській Україні ХVI–XIX в.», також перевидана 2003 зі вступ. статтею та коментарями В. Ульяновського. При Академії діяли від 1872 Богоявлен. церк.-археол. т-во (від 1901 – Церк.-істор. та археол. т-во); від 1894 – Реліг.-просвіт. т-во; від 1907 – Реліг.-філос. т-во; 1878 відкрито Церк.-археол. музей. На поч. 20 ст. у фондах К. д. а. перебувало бл. 150 тис. од. зберігання (разом з архівами та б-ками допоміж. закладів). Академія припинила існування у квітні 1919, але викл. ще деякий час проводили приватні заняття. У лютому 1920 відновила діяльність як Київ. православна богослов. академія, але 1924 остаточно ліквідована. У різний час Академію очолювали Мойсей (Богданов-Платонов-Антипов, до 1824), Мелетій (Леонтович, 1824–26), Інокентій (Борисов, 1830–39), Димитрій (Муретов, 1841–50), Антоній (Амфітеатров, 1851–58), Філарет (Філаретов, 1860–77), Сильвестр (Малеванський, 1883–98), Василій (Богдашевський, 1914–23).

Літ.: Петров М. Київська Академія // Зап. істор.-філол. відділу УАН. 1919. Кн. 1; Хижняк З. І. Києво-Могилянська академія. К., 1970; 1981 (рос. мовою – 1988); Києво-Могилянська академія у документах і рідкісних виданнях Центральної наукової бібліотеки ім. В. І. Вернадського НАН України. Видання ХVIII – першої чверті ХХ ст.: Мат. до біблогр. покажчика: Вип. 1. К., 1995; Шип Н. А. З історії Київської духовної академії // УІЖ. 1996. № 3; Ткачук М. Л. Київська академічна філософія ХІХ – початку ХХ ст.: методологічні проблеми дослідження. К., 2000; Ульяновский В. И. Историческая записка к 300-летию КДА и ее автор Федор Титов // Титов Ф. И. Императорская Киевская духовная академия в ее трехвековой жизни и деятельности (1615–1915 гг.): Истор. записка. К., 2003; Дениско Л. М. Бібліотека Київської духовної академії (1819–1919). К., 2006; Шип Н. А. Київська духовна академія в культурно-освітянському просторі України (1819–1919). К., 2010.

А. А. Бойко

Стаття оновлена: 2012