Київська камерата Національний ансамбль солістів - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Київська камерата Національний ансамбль солістів

«КИ́ЇВСЬКА КАМЕРА́ТА» Національний ансамбль солістів Засн. 1977 у Києві як Ансамбль камер. музики СКУ з ініціативи В. Матюхіна (до 1991 – худож. кер., 1991–2000 – дир. та диригент, від 2000 – ген. дир.-худож. кер. та гол. диригент). Від 1989 – ансамбль солістів «К. к.», від 1993 – держ., від 2000 – нац. Премія ім. М. Лисенка (1997). Худож. кер. ансамблю були Є. Станкович (1991–92), М. Скорик (1993–94), І. Карабиць (1995–2000). Тривалий час ансамбль був творчою лаб. камер. музики СКУ, завдяки чому було виконано значну кількість камер. творів укр. авторів – Є. Станковича, В. Сильвестрова, Л. Грабовського, М. Скорика, І. Шамо, І. Карабиця, О. Киви, Ю. Іщенка, Я. Верещагіна, В. Загорцева, В. Зубицького, В. Бібика, І. Щербакова, Г. Гаврилець, К. Цепколенко, Ю. Гомельської та ін. Загалом прозвучало бл. 1000 нових творів укр. авторів. Більшість учасників ансамблю – нар. і засл. арт. України, лауреати і дипломанти міжнар. та нац. конкурсів. Профес. рівень ансамблю настільки високий, що кожен з музикантів (бл. 40) може виконувати провідну партію. Характер. особливістю ансамблю є його винятк. мобільність. Учасники колективу виступають у найрізноманітніших муз. складах – від дуету солістів до малого симф. оркестру. Саме цим значною мірою обумовлений великий та різноманіт. репертуар, у якому поряд із творами А. Вівальді, Й.-С. Баха, Й. Гайдна, В.-А. Моцарта, композиторів 19 ст. Л. Шпора, Ф. Шуберта, Р. Ваґнера, Е. Ґріґа, М. Глінки, П. Чайковського звучить музика М. Равеля, А. Шенберґа, А. Онеґґера, Дж. Крамба, І. Стравинського, С. Прокоф’єва, Д. Шостаковича, Г. Свиридова, М. Мясковського, Р. Щедріна, Е. Денисова. Колектив налагоджує творчі контакти з видат. гастролерами та диригентами, серед яких – Ф. Глущенко, І. Блажков, В. Сіренко, В. Балей, С. Сакакібара (Японія). Записано понад 30 компакт-дисків. Гастролі в Німеччині, Австрії, Франції, США, Китаї, Італії, Польщі, Греції, Росії, Хорватії, Вірменії, Грузії, країнах Балтії.

Літ.: Сікорська І. Слава і проблеми «Київської камерати» // КіЖ. 1997, 15 січ.; Зосім О. «Київська камерата»: вчора, сьогодні, завтра // Музика. 1997. № 4; Її ж. Музика безмежжя // День. 2002, 6 листоп.; Луніна Г. Чотири століття «Київської камерати» // ГУ. 2002, 5 груд.; Її ж. Духовне сходження // УМГ. 2008. № 2.

Г. Є. Луніна

Стаття оновлена: 2012