Київська культура - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Київська культура

КИ́ЇВСЬКА КУЛЬТУ́РА – археологічна культура. Датована кін. 2 – поч. 3 ст. – 1-ю пол. 5-го ст. Пам’ятки київ. типу виокремив наприкінці 1940-х – на поч. 1950-х рр. В. Даниленко. Поширена на Пн. Сх. України та у сусід. областях РФ і Білорусі. Виокремлюють її середньо- та верхньодніпров., деснян., сх.-лівобереж. локал. варіанти. Осн. пам’ятки на тер. України: Козаровичі, Обухів 2, 3, Вишеньки, Улянівка, Нові Безрадичі, Глеваха, Деснянка, Олександрівка, Боромля 2, Роїще, Рідний край 3, Курган-Азак. Носії культури мешкали у невеликих, неукріплених, здебільшого розташ. групами на невисоких терасах та останцях у заплаві поселеннях. Житла – переважно квадратні напівземлянки пл. 11–17 м2 зруб. або каркасно-стовп. конструкцій, часто з центр. опор. стовпом і відкритим вогнищем. Допоміжні споруди – ями-льохи, наземні будівлі, обмазані глиною. Поховал. обряд – ямні трупоспалення з бідним інвентарем у ґрунт. могильниках. Кераміка представлена груболіпними горщиками та корчагами опуклобоких, біконіч. і слабопрофільов. форм, а також глиняними дисками-сковорідками, підлощеними мисками. Під час розкопок виявлено залізні фібули та пряжки пізньорим. типів, пластинчасті підвіски, бронз. вироби з виїмчастими емалями геом. стилю. Деякі речі одягу, монети та гончар. посуд потрапляли до племен К. к. від носіїв черняхівської культури. К. к. виникла на основі пізньозарубинец. пам’яток 1–2 ст. (див. Зарубинецька культура) та, у свою чергу, стала основою формування ранньосередньовіч. слов’ян. культур: колочинської культури та пеньківської культури, більшість дослідників вважає її носіїв безпосеред. предками ранньоістор. слов’ян, зокрема венедів і антів.

Літ.: Даниленко В. М. Пізньозарубинецькі пам’ятки київського типу // Археологія. 1976. № 19; Терпиловский Р. В. Ранние славяне Подесенья ІІІ–V вв. К., 1984; Обломский А. М. Этнические процессы на водоразделе Днепра и Дона в ІІІ–V вв. Москва; С., 1991; Терпиловский Р. В., Абашина Н. С. Памятники киевской культуры: Свод археологических источников. К., 1992.

Р. В. Терпиловський

Стаття оновлена: 2012