Київська православна богословська академія

КИ́ЇВСЬКА ПРАВОСЛА́ВНА БОГОСЛО́ВСЬКА АКАДЕ́МІЯ — вищий богословський на­вчальний заклад. Веде свою історію від Київ. брат. школи, заснованої 1615 у Київському Братському Богоявленському чоловічому монастирі, Києво-Могилян. колегії (1632–1701) й академії (1701–1817), Київської духовної академії (1819–1923). У 1947 на тер. Київського Свято-Михайлівського Золотоверхого чоловічого монастиря від­крито Київ. духовну семінарію, яку 1949 пере­ведено до стилобату Андріївської церкви, де вона діяла до 1960. Новий етап в історії навч. закладу роз­почався 1989, коли на тер. Києво-Печерської Свято-Успенської лаври від­крито Київ. духовну семінарію, 1992 — академію. Навч.-вихов. процес спочатку від­бувався у стилобаті Андріїв. церкви, від 1999 — у Київ. Свято-Михайлів. Золотоверхому монастирі. Від 2006 — сучасна назва. Діють богослов. від­діл. та регент. курси. На 7-ми каф. (Священ­ного Писа­н­ня Старого та Нового Завіту, богослівʼя, церк. історії, церк. права, літургіки та церк. співу, філософії, філології) працюють 38 викл., зокрема 7 д-рів, 27 канд. наук. На­вчаються 300 студентів (на заоч. формі — 140 осіб). Академія має 2 гуртожитки, спорт. кімнату. Академ. храм — церква Іоан­на Богослова. Друк. орган — зб. наук. праць «Труди Київської Духовної Академії» (засн. 1859, від­новлено 2003). Перший ректор — єпис­коп Вишгородський Даниїл (Чокалюк), від 2019 — протоі­єрей О. Трофимлюк.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю