Київське вище військове авіаційне інженерне училище - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Київське вище військове авіаційне інженерне училище

КИ́ЇВСЬКЕ ВИ́ЩЕ ВІЙСЬКО́ВЕ АВІАЦІ́ЙНЕ ІНЖЕНЕ́РНЕ УЧИ́ЛИЩЕ – вищий військовий навчальний заклад. Засн. 1941 як Київ. школа авіац. механіків, від 1948 – військ. авіац.-тех. уч-ще, від 1951 – вище інж. радіотех. уч-ще ВПС Рад. Армії (деякий час водночас здійснювало підготовку курсантів у Харкові), від 1956 – вище інж.-авіац. військ. уч-ще ВПС, від 1973 – К. в. в. а. і. у. Осн. завдання: підготовка висококваліфіков. військ. інж. широкого профілю, здійснення військ.-наук. та н.-д. робіт для ВПС і реалізація їхніх результатів, надання допомоги військ. частинам й вищим та серед. військ. навч. закладам в освоєнні нової авіац. техніки. У його структурі діяли 4 ф-ти: електротех., електроенергет., інж., авіац. озброєння. У різний час в Уч-щі працювали Двічі Герой Рад. Союзу А. Недбайло (1968–83 – заст. нач.), Герої Рад. Союзу О. Баленко, Г. Голиков, В. Іванов, Ф. Іотка, О. Карпов, О. Кондрат (1958–68 – заст. нач.), О. Корнєв, М. Лановенко. Серед випускників – Герої Рад. Союзу О. Кучеренко й В. Полупанов. Від 1992 – Київ. ін-т ВПС. 2000 Ін-т розформовано, його підрозділи й матер.-тех. базу передано до складу ф-ту ВПС Нац. ун-ту оборони України, військ. ф-ту Нац. авіац. ун-ту, Наук. центру ВПС України, Держ. музею авіації (усі – Київ), Васильків. коледжу ВПС (Київ. обл.), Харків. ін-ту ВПС (нині Харків. ун-т Повітр. Сил).

С. П. Корінний

Стаття оновлена: 2012