Коц Микола Георгійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Коц Микола Георгійович

КОЦ Микола Георгійович (04. 12. 1930, с. Гуща, нині Любомл. р-ну Волин. обл.) – учасник національно-визвольного руху. Закін. екон. ф-т Укр. с.-г. академії (Київ, 1962) і мех.-матем. ф-т Київ. ун-ту (1966). Від 1962 працював у Копичин. с.-г. технікумі (Гусятин. р-н Терноп. обл.). Збирав дані й вів записи про боротьбу УПА за незалежність, виготовляв і розповсюджував листівки нац.-патріот. тематики. 26 жовтня 1967 заарешт., 11 квітня 1968 за звинуваченням у антирад. агі­тації і пропаганді засудж. до 7-ми р. ув’язнення та 5-ти р. заслання. Покарання відбував у Мордовії і Томській обл. (обидві – РФ). 1979 повернувся у Луцьк, працював на вироб-ві. Чл.-засн. Всеукр. т-ва політ. в’язнів і репресованих (1989), УРП (1990). Реабіліт. 1991. Разом із Л. Осауленком написав публіцист.-до­кум. повість «Волинь у лещатах смерті. Сторінки з життя Миколи Коца і не тільки» (Лц., 2007).

Літ.: Сусленський Я. Про Миколу Ко­ца // Сучасність. 1979. Ч. 1.

В. В. Овсієнко

Стаття оновлена: 2014