КИ́ЇВСЬКЕ СЛОВʼЯ́НСЬКЕ БЛАГОДІ́ЙНЕ ТОВАРИ́СТВО — добровільне обʼ­єд­на­н­ня української інтелігенції словʼянофільського напряму. Засн. 1869 з метою пробудити в громадськості інтерес до пд. і зх. словʼян й організувати допомогу балкан. словʼян. народам у боротьбі проти Осман. імперії. До 1877 офіційно називалося Київ. від­діл. Моск. словʼян. комітету. В різний час товариство очолювали вчені-славісти М. Рігельман, О. Котляревський, М. Глоке, Т. Флоринський. Член були В. Антонович, М. Бунге, М. Сперанський, А. Степович, Ф. Титов, меценат Б. Ханенко та ін. 1903 нараховувало 26 почес., 7 довіч., 289 дійс. чл. у різних укр. містах. Сприяло вирішен­ню про­блем пд. словʼян-емі­грантів; надавало кошти на навч. студентів із їхнього середовища; жін. від­діл. (засн. 1889) роз­поділяло допомогу між пд. словʼянками — вихованками київ. навч. закладів. Під час нац.-визв. пов­стань на Балканах 1875–76 і рос.-турец. війни 1877–78 товариство брало участь у споряджен­ні та від­правці добровольців. Доброчин­ні кошти збирали за рахунок лекц., викладац. та ін. діяльності й особистих внесків чл. товариства (особливо М. Рігельмана). Член товариства вели активну наук. роботу, здійснювали по­їздки на Балкани, у Чехію, ін. словʼян. країни. З його ініціативи у міській публіч. б-ці від­крито від­діл для книг і журналів зі словʼян. країн. Товариство видало 5 вип. «Славянского ежегодника» (1876, 1878, 1880, 1882, 1884), дві кн. «Славянская беседа» (1888, 1891), літ.-наук. зб. «Рас­свет» (1893), деякі праці своїх чл., від серед. 1870-х рр. брало участь у фінансуван­ні вид. у Львові су­спільно-політ. і літ. часопису москвофіл. спрямува­н­ня «Слово» (виходив до 1887).