Київське товариство природознавців

КИ́ЇВСЬКЕ ТОВАРИ́СТВО ПРИРОДОЗНА́ВЦІВ Засн. 1869 ініціатив. групою 22-х викл. Університету св. Володимира. Мета діяльності Товариства — дослідж. насамперед неорган. та орган. природи Київ. губ. та інших місцевостей України, а також Криму, Кавказу. Детальніше досліджували геологію берегів Дні­пра від Києва до Херсона, флору й фауну Дні­пров. лиману, Чорного, Азов. та Ка­спій. морів. Одним із найважливіших зав­дань Товариства була популяризація природн.-істор. знань серед студент. молоді, викл. Університету, вчителів, фахівців і любителів природо­знавства, для чого споряджали екс­педиції (напр., В. Караваєва до Африки, О. Коротаєва на о-в Ява та оз. Байкал), проводили екс­курсії, організовували та публікували доповіді й лекції своїх членів; щороку найкращі наук. праці преміювали. Багато уваги приділяли читан­ню публ. лекцій з основ алгебри, геометрії, анатомії, ботаніки, фізики, мінералогії, геології тощо. Товариство надавало консультат. й практ. допомогу с.-г. та пром. установам, міським і земс. управам, метеослужбі Києва. Тут спочатку спільно працювали зоологи, ботаніки, хіміки, фізики, математики, геологи, антропологи, астрономи, медики та ін. аматори природо­знавства (станом на 1874 кількість чл. становила 106 осіб, у деякі роки сягала 200). Згодом ви­окремилися обʼ­єд­на­н­ня фізиків, математиків, медиків та ін. Вагоме значе­н­ня для історії науки мало вид. бібліогр. «Указателя рус­ской литературы по математикѣ, чистымъ и прикладнымъ естествен­нымъ наукамъ, медицинѣ и ветеринаріи», що виходив 1873–94 (20 т.) і 1901–13 (8 т.; ред. М. Бунге, від 1890 — В. Совинський). Видавали також «Записки Кіевскаго общества естествоиспытателей» (див. «Записки Київського товариства природо­знавства»). Мало унікал. бібліотеку, фонди якої налічували понад 50 тис. прим. Серед чл. Товариства — М. Бобрецький, В. Совинський, А. Думанський, В. Узбеков, В. Плотников, В. Караваєв, І. Шмальгаузен, С. Навашин, П. Тутковський, В. Лучицький. 1922 його роз­ділили на 3 від­діли: зоол., ботан. та геол. (1927 — ще хім.). Після 1925 діяльність Товариства по­ступово занепадала у звʼязку зі створе­н­ням спеціалізов. ін­ститутів ВУАН, а 1929 було роз­формоване. Товариство ві­діграло важливу роль у наук. і культур. житті, пропаганді знань та нових від­крит­тів, ви­вчен­ні природ. багатств України. Президентами Товариства були І. Борщов (1869–70), Н. Хржонщевський (1870–71), О. Ковалевський (1872–74), М. Бунге (1874–75), К. Феофілактов (1876–88), чл.-кор. С.-Петербур. АН, засн. київ. школи екс­перим. фізики М. Авенаріус, П. Армашевський, В. Совинський, С. Навашин, В. Лучицький, І. Шмальгаузен (1926–29).

Завантажити статтю