Київський відділ імператорського російського воєнно-історичного товариства - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Київський відділ імператорського російського воєнно-історичного товариства

КИ́ЇВСЬКИЙ ВІ́ДДІЛ ІМПЕРА́ТОРСЬКОГО РОСІ́ЙСЬКОГО ВОЄ́ННО- ІСТОРИ́ЧНОГО ТОВАРИ́СТВА Засн. 1908 з метою вивчення воєнної історії, поширення воєнно-істор. знань; сприяння упорядкуванню архівів; збереження, відновлення й спорудження пам’ятників; проведення археол. дослідж.; заснування спеціалізов. музеїв, б-к тощо. Поширював свою діяльність на тер. Київ. військ. округу, до якого входили Київ., Поділ., Волин., Полтав., Харків., Черніг., Курська губ. і Хотин. пов. Бессараб. губернії. Перший голова – Київ., Поділ. і Волин. генерал-губернатор В. Сухомлинов, від 1908 – командувач військами Київ. військ. округу генерал від артилерії М. Іванов. Попечитель – Київ., Поділ. і Волин. генерал-губернатор Ф. Трепов, товариші голови – проф. Ун-ту св. Володимира В. Іконников, начштабу Київ. військ. округу генерал-лейтенант М. Алексєєв (1908–12), секр. – старший ад’ютант штабу Київ. військ. округу підполковник Б. Стеллецький (1908–11), згодом – ад’ютант генерал-губернатора полковник С. Крейтон. Керівні органи – рада і розпорядчий ком-т. До складу ради входили вчені, військові, культурно-громад. діячі: окруж. генерал-квартирмейстер штабу Київ. військ. округу В. Драгомиров, нач. 42-ї піхот. дивізії М. Єпанчин, проф. Київ. духов. академії В. Завітневич, проф. Ун-ту св. Володимира Ю. Кулаковський, проф. Ніжин. істор.-філол. ін-ту В. Ляскоронський, нач. Київ. окруж. артилер. складу Д. Меньшов, нач. військ. сполучень Київ. військ. округу М. Ходорович, нач. Київ. окруж. інж. упр. Київ. військ. округу генерал-лейтенант К. Холостов. Осн. роботу зосереджено в архів. і бібліотеч. (голова В. Іконников), музей. (В. Драгомиров), буд. (К. Холостов), ревізій. (К. Новогребельський), редакц. (М. Ходорович, від 1911 – М. Наркевич), зйомок і знімків (нач. упр. Київ. військ. топогр. зйомки Ю. Шмідт, від 1910 – нач. 33-ї піхот. дивізії О. Зегелов) комісіях. Значну роботу з виявлення, реєстрації, аналізу й упорядкування військ. архівів здійснила архівна комісія, що зібрала багато документал. матеріалів 15–19 ст. (серед них – універсали гетьманів І. Самойловича й І. Скоропадського) та започаткувала перший на укр. землях воєнно-істор. архів, у якому зосереджено документи окремих архівів військ. штабів і упр. Київ. військ. округу, а також документи, що стосувалися історії воєнної та військ. справи на цій території. Значну роль у розробленні теор. і практ. питань військ. архів. справи відіграв І. Каманін, у комплектуванні колекцій писем. пам’яток – Д. Меньшов і ад’ютант командувача військ Київ. військ. округу штаб-ротмістр М. Бакулін. Архівна комісія збирала відомості про архівні збірки, цінні воєнно-істор. документи держ., громад. і приват. власності, працювала над покращенням ведення архів. справи у Київ. військ. окрузі. Чл. комісії опублікували низку документів з архіву відділу та збірок писем. пам’яток. Музейна комісія розробила концепцію музею відділу, що стало першою спробою відобразити музей. засобами воєнну та військ. історію України. 1910 у приміщенні Київ. художньо-пром. і наук. музею відкрито Київський воєнно-історичний музей. 1910–14 відділ фінансував роботи з археол. дослідж. давньорус. пам’яток у с. Білогородка (нині Києво-Святошин. р-ну Київ. обл.) під кер-вом В. Хвойки, а також брав участь у розкопках у Китаєві (пд. форпост стародав. Києва, нині у межах міста), співпрацював з археологами Імператор. археол. комісії та Київ. т-ва охорони пам’яток старовини і мист-ва, які досліджували пам’ятки воєнно-істор. значення (виконував для них топогр. та інж. плани). Важливий напрям діяльності – охорона нерухомих пам’яток воєн. і військ. історії. Чл. відділу розпочали вивчення київ. військ. некрополя, взяли участь у визначенні місця, де відбулася Берестец. битва 1651, та закладенні у с. Пляшева (нині Радивилів. р-ну Рівнен. обл.) пам’ятника (від 1991 – Свято-Георгіїв. храм-усипальниця, нині у складі Нац. істор.-мемор. заповідника «Поле Берестец. битви»), виявляли й фіксували об’єкти істор.-культур. спадщини, складали кошториси ремонтно-реставрац. робіт, листувалися з місц. адм. установами та власниками пам’яток щодо їхнього обстеження й збереження; досліджували фортифікац. споруди 14–16 ст., зокрема Судової (Замкової) гори у м. Острог, замку 2-ї пол. 15 ст. у с. Клевань (нині смт Рівнен. р-ну; обидва – Рівнен. обл.). Розроблено та розіслано на місця опитувал. листки для збору інформації про рухомі та нерухомі пам’ятки краю. Одним із програм. завдань відділу стало зведення пам’ятників монументал. мист-ва, присвяч. видат. військ. діячам та істор. подіям: розроблено проект спорудження комплексу пам’ятників під назвою «Історичний шлях», перший з яких – пам’ятник св. княгині Ользі – відкрито 1911 (у рад. час знищено, 1996 відновлено з ін. матеріалу); 1914 на зібрані кошти на пл. Нікольська (нині Арсенальна) встановлено пам’ятник І. Іскрі та В. Кочубею (1919 скульптури знято, на постаменті встановлено гармату на честь учасників більшов. повстання на з-ді «Арсенал»). 1909–14 редакц. комісія видавала «Военно-историческій вѣстникъ» (загалом 25 вип.), окремі брошури, картогр. матеріал, пам’ятні записки для екскурсій тощо. Кількість чл. відділу не була постійною, загалом у його діяльності у різний час брало участь понад 610 осіб. Переважну більшість чл. складали військові, а також відомі вчені та громадсько-культурні діячі, зокрема дир. Київ. контори Держ. банку Г. Афанасьєв, дир. Київ. художньо-пром. і наук. музею М. Біляшівський, голова Імператор. археол. комісії граф О. Бобринський, нумізмат К. Болсуновський, київ. губернатор О. Гірс, генерал М. Духонін, мистецтвознавці Г. Павлуцький і А. Прахов, історики Андрій і Микола Стороженки, ректор Ун-ту св. Володимира М. Цитович, проф. Київ. духов. академії М. Петров і Ф. Титов, лікар І. Сікорський, підприємець і колекціонер Б. Ханенко, арх. П. Голландський і Є. Єрмаков. З поч. 1-ї світ. війни діяльність відділу майже припинилася, 1917 музейні колекції та частина архіву перейшли у власність укр. влади, у рад. час їх розподілено між різними установами.

Літ.: Климова К. І. Військові архіви в Україні. Проект організації воєнно-історичного архіву Київського військового округу // Нариси історії архів. справи в Україні. 2002; Федорова Л. Д. Київське воєнно-історичне товариство в пам’яткоохоронному і краєзнавчому русі Наддніпрянської України початку 20 ст. 2005 (обидві – Київ).

Л. Д. Федорова

Стаття оновлена: 2012