Київський електротехнічний завод Транссигнал

КИ́ЇВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОТЕХНІ́ЧНИЙ ЗАВО́Д «ТРАНС­СИГНА́Л» — під­приємство електротехнічної промисловості. Засн. 1875 як майстерні з ремонту та виготовле­н­ня теле­графів і засобів звʼязку (зокрема для потягів Києво-Балтій. залізниці). Від 1920 — Гол. електромех. майстерні (1928 нагородж. орденом Трудового Червоного Прапора), від 1929 — Київ. електротех. завод (від 1930 — «Транс­сигнал» ім. Ф. Дзержинського). 1935 на Між­нар. ви­ставці у Парижі продукцію під­приємства від­значено Ґран-Прі. Від 2000 форма власності — ВАТ, від 2011 — ПрАТ. У структурі — цех сигналізації, централізації та блокува­н­ня, мех.-складал., зварювал., ливар. та ковал. цехи, де проводиться термічне обробле­н­ня та гальванічне покри­т­тя виробів, інструм. та ремонтне господарства, малярне від­діл., транс­порт­на та деревооб­робна дільниці, складські приміще­н­ня тощо. Виготовляє засоби сигналізації, електр. та дис­петчер. централізації, при­строї авто­блокува­н­ня для залізниць та метрополітенів, для усуне­н­ня дефекто­скопії рейок та вимірюва­н­ня колії, зап­частини для залізнич. транс­порту (до кін. 1990-х рр. — провід­не під­приємство в Україні у цій сфері, вироби екс­портувало до країн СНД та Балтії, Центр. та Сх. Європи). Серед осн. видів продукції (понад 60 найменувань) — стрілк. електро­приводи (СП-6М, СП-6.2БМ, СПГ-3М, СПГБ-4М, СП-ТС), дросель-транс­форматори (ДТ-0.2-500, ДТ-0.2-1000, ДТ-0.6-500, ДТ-0.6-1000, ДТМ-0.17-1000, ДТ-1-150, 2ДТ-1-150), авто­блокувал. транс­форматори (ПОБС, СОБС, РТЕ, ПТ-25, ПТМ, СТ, РОБС), апаратура частотно-дис­петчер. контролю (ДСНП, БПС, БПІ, УПДК, ГТ-2, ПК-5, ГКШ), датчики швидкості для по­їздів метрополітенів (БОЧ-2), колієвимірювачі системи (ЦНП-2) та ін. при­строї без­пеки руху на залізницях та метрополітенах; виготовляє також зап­частини до рухомого складу залізнич. транс­порту. У період роз­квіту виробництва (1980-і рр.) кількість працівників становила понад 1500, нині (2012) — бл. 200 осіб. Від 2008 завод очолює С. Глазков.

Завантажити статтю