Київський завод автоматики ім. Г. Петровського Науково-виробниче об’єднання - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Київський завод автоматики ім. Г. Петровського  Науково-виробниче  об’єднання

«КИ́ЇВСЬКИЙ ЗАВО́Д АВТОМА́ТИКИ ім. Г. Петровського» Науково-виробниче об’єднання – приладобудівне підприємство з виробництва презиційної гіроскопічної техніки. Засн. 1903 як чавуноливар. з-д (буд-во розпочато 1898). Від 1905 – у складі АТ «Ауто», що випускало обладнання для цукр. пром-сті, котли, підшипники, чавунне і бронз. литво тощо. Творчий розвиток з-ду розпочався зі створення 1911 вироб. майстерні т-ва професорів і викладачів київ. ВНЗів «Фізико-хімік», що виготовляла різні фіз. прилади для мед.-хім. лаб. навч. закладів. 1915 майстерню підпорядк. Військ.-пром. ком-ту, розпочато виготовлення та ремонт різноманіт. приладів зв’язку та оптич. обладнання. 1926 на тер. колиш. чавуноливар. мех. з-ду «Ауто» об’єднано підпр-ва приладобуд. профілю Києва (разом з майстернею «Фізико-хімік») в єдине підпр-во «Точприлад», якому 1928 присвоєно ім’я Г. Петровського. 1934 на з-ді точних приладів розроблено і розпочато вироб-во перших вітчизн. гіроскопіч. приладів керування рухомими мор. об’єктами на замовлення військ.-мор. відомства, що є осн. спеціалізацією з-ду й нині. Під час 2-ї світ. війни евакуйов. у м. Горький (нині Нижній Новгород, РФ) і мав назву «З-д № 215». 1946 при з-ді створ. СКБ, спеціалістами якого на замовлення МО СРСР розроблено і сконструйовано десятки приладів та систем керування рухомими мор. об’єктами, навігац. комплексів (деякі з них за своїми тактико-тех. характеристиками й донині не мають світ. аналогів). У зв’язку із потуж. розвитком ракетобуд. пром-сті та завдяки набутому досвіду спеціалістами з-ду в 1960-і рр. розпочато вироб-во систем керування міжконтинент. баліст. ракет 8К64, 8К67, ракет мор. базування «Граніт», навігац. комплексів «Тобол», «Симфонія», «Шлюз», багаторежим. систем орієнтації і стабілізації косміч. апарату спец. призначення для ППО, які використовувалися у косміч. наук. апаратах та супутниках Землі серії «Інтеркосмос» і знаходяться в експлуатації від 1979 й дотепер (розробку відзначено Ленін. та Держ. преміями СРСР). Від поч. 1970-х рр. – провідне підпр-во у галузі навігац. приладобудування для ВМФ СРСР. Від 1998 – ВАТ, від 2011 – ПАТ із сучас. назвою. 2004 внесено до переліку підпр-в, що мають стратег. значення для економіки і безпеки держави. У структурі – складал.-регулювал., механооброб. та інструм. цехи; СКБ, конструктор.-технол. та енерго-мех. упр., центр. завод. лаб. Нині з-д – гол. підпр-во з питань наук.-тех. забезпечення спец. приладобудування за напрямом «Прилади і системи просторової навігації і керування рухомими об’єктами» на основі гіроскопіч. електромех. приладів. Серед осн. напрямів діяльності – мор. приладобудування, прилади керування підвод. зброєю, системи керування косміч. апаратами, стабілізатори озброєння бронетехніки. Підпр-во також виготовляє обладнання для автоматизації об’єктів газової пром-сті та енергетики, навігац. устаткування, гіроскопічні прилади, гірокомпаси «Круїз» і «Круїз-М» та периферійні прилади до них. За створення нової техніки з-д тричі нагородж. орденом Трудового Червоного Прапора (1945, 1966, 1976). Кількість працівників (2011) – 711 осіб. Від 2006 підпр-во очолює голова правління С. Маляров.

В. П. Березненко

Стаття оновлена: 2012