Кача - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кача

КА́ЧА – річка у Бахчисарайському районі і на території Севастопольської міськради АР Крим. Протікає тер. Крим. природ. заповідника. Впадає у Чорне м. побл. с. Орлівка (Севастоп. міськради). Довж. 64 км, пл. водозбір. бас. 573 км2. Бере початок на пн. схилі Бабуган-яйли, на вис. 619 м над р. м., у місці злиття річок Біюк-Узенор і Писара. Гирло замулене. Долина річки переважно V-подібна, подекуди набуває ящикоподіб. форми; у серед. течії – Качин. каньйон. Заплава у верхів’ї відсутня, шир. її у серед. частині 50–100 м, у нижній – 500–600 м. Річище помірно звивисте, завглибшки 0,1–0,8 м. Під час повені рівень води піднімається до 4–5 м. Похил К. у верхоріччі 117 м/км, у серед. течії – 12 м/км, у пониззі – 3 м/км. Живлення мішане, у верхів’ї – за рахунок карст. джерел. Водний режим визначається багатовод. зимово-весняним та посушливим літньо-осіннім періодами. Льодові утворення (забереги) нестійкі, спостерігаються переважно у серед. і нижній течіях. Середня річна витрата води 1,85 м3/сек., макс. – 153 м3/сек. Гол. притоки: Донга, Каспана, Стиля (усі – ліві), Чурук-Су (права). Гідрол. пости побл. сіл Баштанівка, Суворове, Шовковичне (усі – Бахчисарай. р-ну). На К. – Бахчисарай. і Загір. (для водопостачання м. Ялта) водосховища. Воду використовують для госп.-побут., пром. і с.-г. потреб, зрошення. Екол. стан річки у верх. течії стійкий, у серед. та нижній русло не очищується від накопичених отрутохімікатів, добрив та побут. сміття. У бас. К. розташ. турист. об’єкти: середньовічні печерні міста Качі-Кальон, Чуфут-Кале, Киз-Кермен, Тепе-Кермен.

Літ.: Тимченко З. В. Водные ресурсы и экологическое состояние малых рек Крыма. 2002; Олиферов А. Н., Тимченко З. В. Реки и озера Крыма. 2005 (обидві – Сімферополь).

А. М. Оліферов

Стаття оновлена: 2012