Качан Анатолій Леонтійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Качан Анатолій Леонтійович

КАЧА́Н Анатолій Леонтійович (16. 01. 1942, с. Гур’ївка Новоодес. р-ну Микол. обл.) – поет. Чл. НСПУ (1979). Літ. премії ім. М. Трублаїні (1982), ім. Лесі Українки (2002), ім. В. Близнеця (2004), ім. Б. Нечерди (2006), ім. Є. Плужника (2009). Закін. Одес. ун-т (1965). Учителював, працював в Одесі: кор. г. «Комсомольська іскра», ред. вид-ва «Маяк» (1966–70); у Києві: інструктором сектору преси ЦК комсомолу України (1971–77); зав. відділу худож. літ-ри ж. «Піонерія», «Барвінок» (1977–82). Очолював Респ. літ. об’єдн. школярів «Первоцвіт» (1982–91). Один з організаторів, відп. секр., зав. відділу літ-ри (1991–92) ж. «Соняшник». 1995–2003 – заст. Гол. нач. упр. Мін-ва у справах преси та інформації України; водночас нач. відділу, заст. вченого секр. Ком-ту з Нац. премії України ім. Т. Шевченка. Автор проекту зб. матеріалів «Не вмирає душа наша» (К., 2002) до 40-річчя Нац. премії України ім. Т. Шевченка. Ініціатор проведення в Миколаєві 1-го (2002) та 2-го (2011) турнірів шахопоезії. Від 2004 – голова твор. об’єдн. дит. письменників Київ. орг-ції НСПУ. Упорядник книг вибр. творів М. Вінграновського (К., 2004) та Б. Нечерди (О., 2004). Друкується від 1962. Своєрідність худож. світу К. – у лірич. та сюжет. творах мариніст.-степ. тематики, ігрових віршах; поезія співзвучна світобаченню юних читачів, органічно споріднена з фольклором, насичена образністю, легкістю слова. Книги К. ілюстрували К. Лавро, Є. Попов, О. Прахова, В. Кузьменко. Окремі його вірші покдадено на музику В. Кирейком, К. М’ясковим, К. Шутенком.

Тв.: Джерельце. К., 1975; Ворота міста. К., 1977; Берегові вогні. К., 1979; Колос наливається. К., 1981; Зелений промінь. К., 1983; Світанок року. К., 1986; Прощання з літом. К., 1991; Живу я біля моря. О., 1992; До синього моря хмарина пливе. О., 2001; Ліниві вареники: Вірші-безконечники. К., 2002; Журавель щипав щавель: Фразеологізми у віршах. К., 2002; По дорозі їхав віз: Гра зі словами-двійниками. К., 2002; Чари ворожбита: Зб. поезій. К., 2005; Хвиля хвилю доганяє: Ліричні та ігрові вірші. О., 2007; Листи з осіннього саду. К., 2012.

Літ.: Ходанич Л. Магія ментальної лірики // Дукля. 2002. № 6; Лабінський М. Всі дороги ведуть до моря // УК. 2008. № 12; Рутківський В. Маяк на березі дитинства // ЛУ. 2012, 19 січ.

Л. Н. Горлач

Стаття оновлена: 2012