Качанівка
Визначення і загальна характеристика
КАЧА́НІВКА — селище Ічнянського району Чернігівської області. Підпорядк. Петрушів. сільс. раді. Знаходиться на р. Смож (притока Удаю, бас. Дніпра), за 19 км від райцентру та за 5 км від залізнич. ст. Качанівка. Площа 0,081 км2. Насел. 48 осіб (2001). Історія К. тісно пов’язана з с. Парафіївка (нині смт Ічнян. р-ну). 1700 гетьман І. Мазепа передав Парафіївку та сусідні хутори Петрушівка, Власівщина, Туркенівка, Жабокриківка та Западинь (по р. Смож) ген. обозному І. Ломиковському. 1710 Петро І подарував ці землі С. Рагузинському за виконання ним ролі таєм. агента в Туреччині. У 1-й третині 18 ст. на тер. ниніш. с-ща К., після відкуплення її у Родіонова — прикажчика С. Рагузинського, ніжин. греки Ф. Болгарин і Ф. Мачеман заснували хутори, які у 1-й пол. 1740-х рр. придбав придвор. співак Ф. Каченівський (звідси й назва). Хутори поступово злилися в один насел. пункт. 1749 Ф. Каченівський ці землі передав у власність своєму братові — секунд-майору М. Каченівському. Від 1772 К. належала Рум’янцевим-Задунайським, від 1808 — Почекам, від 1824 — Тарновським (Г. Тарновський був сином П. Почеки від першого чоловіка), від 1897 — Харитоненкам. На замовлення графа П. Рум’янцева-Задунайського у 1770-х рр. тут закладено парк і збудовано палац (проект К. Бланка, арх. М. Мосцепанов). Наступні власники перебудували палац і звели нові споруди. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Від вересня 1941 до вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. 1968 К. включено до переліку істор. насел. місць України. 1981 тут на основі палац.-парк. комплексу створ. Держ. істор.-культур. заповідник, 2001 йому надано статус Національного (див. «Качанівка» Національний історико-культурний заповідник). Серед видат. уродженців — поетеса В. Климентовська.